Новини. Події

29.12.2025
Одеська затока в олії: воєнний злочин окупантів, який через бездіяльність обласної влади набув ознак екоциду
Хімік і біолог, науковий співробітник Нацпарку «Тузлівські лимани», голова Одеського ...

Детальніше...

29.12.2025
Що таке екосистемні послуги та навіщо вони нам потрібні?
Успішне створення й функціонування природоохоронних територій неможливі без підтримки місцевих жителів, ...

Детальніше...

26.12.2025
ЄС вдруге відкладає запуск ключового регламенту проти вирубування лісів
Європейський Союз знову відклав впровадження одного з найважливіших природоохоронних актів останніх ...

Детальніше...

Всі новини


Випадкове фото



Всі новини

Одеська затока в олії: воєнний злочин окупантів, який через бездіяльність обласної влади набув ознак екоциду

29.12.2025

Хімік і біолог, науковий співробітник Нацпарку «Тузлівські лимани», голова Одеського відокремленого підрозділу НЕЦУ Владислав Балінський оприлюднив детальний аналіз наслідків розливу рослинної олії в порту «Південний» та публічно звинуватив керівництво Одеської обласної військової адміністрації та профільних служб у злочинній бездіяльності. За його оцінкою, воєнний злочин ворога був перетворений чиновниками на масштабну регіональну екологічну катастрофу.

Воєнний злочин, який держава не зупинила

Обстріл російською армією інфраструктури порта «Південний» 20 грудня 2025 року став первинною причиною аварії. Однак, за словами Балінського, саме відсутність негайних і професійних дій з боку ОВА, ДСНС та АМПУ дозволила забрудненню вийти за межі Аджалицького лиману, де розташований порт  «Південний», та поширитися в Одеську затоку.

Йдеться не про непередбачувану подію, а про ситуацію, до якої органи влади мали бути готові – з урахуванням попередніх аварій та воєнних ризиків.

Супутникові дані як прямий доказ

Ключовим доказом Балінський називає знімок супутника Sentinel-1 від 24 грудня 2025 року. На ньому зафіксовано масляний шлейф довжиною понад 40 км, який повністю заповнив Одеську затоку та почав поширюватися далі на південь.

Експерт стверджує, що реальні масштаби забруднення не були оприлюднені протягом п’яти діб, попри наявність супутникового моніторингу та візуальних ознак катастрофи. Ба більше, обласна військова адміністрація мала понад рік, щоб розробити алгоритми, базуючись на прецедентах:

Жодних висновків не було зроблено. Тому під час розливу олії в порту «Південний» 20 грудня 2025 року координація ДСНС та АМПУ була відсутня.

«Безпечна органіка» як маніпуляція

Окрему увагу Балінський приділяє публічним заявам посадовців про нібито безпечність рослинної олії. Він наголошує: відповідно до стандартів США U.S. EPA (40 CFR 112) рослинні олії прирівнюються до нафтопродуктів за рівнем загрози, а згідно з міжнародною конвенцією MARPOL (Annex II), рослинні олії є небезпечними морськими полютантами (Category Y/Z).

У морській воді олія полімеризується, стає «оліфою», утворюючи щільну плівку, що фізично знищує птахів, блокує доступ кисню до води, призводить до загибелі живих організмів на великих площах.

Відео: https://www.facebook.com/reel/2259812874530081

Інфраструктурний провал і фіктивний захист

За оцінкою експерта, аварія оголила системний провал портової інфраструктури. Обвалування резервуарів «Allseeds» та зливова каналізація не виконали захисної функції – фактично забруднення було спрямоване безпосередньо в море.

Це свідчить або про відсутність належних інженерних рішень, або про фіктивність актів готовності об’єкта до експлуатації.

П’ять днів бездіяльності, які коштували морю життя

У період штилю з 20 по 22 грудня існувала реальна можливість локалізувати розлив у межах лиману. Натомість, за словами Балінського, відбувалася імітація ліквідації наслідків — бонові загородження без активного збору скімерами не могли зупинити поширення олії. Під тиском хвиль олія просто «піднирює» під бони.

Відсутні й публічні дані про фактичні обсяги зібраного забруднювача в перші критичні дні.

Куяльницький лиман і птахи як індикатори катастрофи

Особливу тривогу викликає ризик потрапляння олії до Куяльницького лиману через самопливний канал. У разі полімеризації забруднювача очищення цієї унікальної екосистеми є технічно неможливим. Це пряма загроза лиману!

Паралельно триває гуманітарна екологічна катастрофа: сотні птахів гинуть від гіпотермії. Весь тягар їх порятунку лягає на волонтерів та Одеський зоопарк, який вже перебуває на межі можливостей.

«Поки чиновники бездіяли, сотні птахів стали заручниками олійної пастки, – написав еколог в фейсбуці. –  При такій температурі зліплене пір’я миттєво втрачає термоізоляційні властивості. Птахи не просто брудні — вони замерзають заживо і тонуть у крижаній воді. Це жахлива смерть.

Люди, ризикуючи власним здоров’ям у холодній воді, збирають птахів власноруч. Весь тягар знов ліг на небайдужих волонтерів та Одеський зоопарк.  Одеський зоопарк на межі колапсу: там вже понад 300 пірнатих. Але зоопарк не має інфраструктури для такої кількості! Птах після очищення втрачає природний жировий шар пір’я і не може бути випущений на волю, бо одразу потоне.

 Одеська ОВА мала за лічені години розгорнути пункти перетримки та виділити кошти. Натомість проблему просто «перекинули» на біологів, які не мають, де розмістити таку кількість істот.

Ми вимагаємо негайного втручання: місту потрібен екстрений центр реабілітації птахів з належним опаленням та умовами, а не лише текст у фейсбуці та фейковий звіт. Поки чиновники пишуть відписки, ми з волонтерами дістаємо з олійної каші живих істот…».

Правова оцінка: ознаки екологічного злочину

Балінський вказує на наявність ознак злочинів, передбачених статтями 236, 367 та 441 Кримінального кодексу України. Він вимагає:

  • кримінального розслідування дій посадових осіб Одеської ОВА та АМПУ;
  • оприлюднення реальних даних щодо техніки, часу реагування та обсягів ліквідації;
  • негайного створення державного центру реабілітації диких тварин.

Замість висновку

Екологічна катастрофа не була неминучою. Вона стала масштабною саме через управлінську безпорадність і зволікання. Саме це, за словами Балінського, і є головним предметом його публічного звинувачення.





Екологічний календар