Проєкт SUNDANSE представив результати дослідження мікропластику у Дунаї на конференції MICROM 2025

07.01.2026

Під час міжнародної наукової конференції MICROM 2025, яка відбулася 26–27 листопада в місті Новий Сад (Сербія), команда проєкту SUNDANSE представила доповідь щодо попередніх результатів дослідження мікропластику у завислих седиментах річки Дунай. Дослідження провела міжнародна команда за участі фахівців НЕЦУ та наукових установ України й Румунії. На конференції результати були презентовані у вигляді постеру.

Автори дослідження – Євген Насєдкін, Руслан Гаврилюк та Владислав Балінський (НЕЦУ) у співпраці з Міхаелою Тімофті та Мадаліною Калмук (Університет Dunarea de Jos у Галаці, дослідницька інфраструктура REXDAN).

Євген Насєдкін також представляє Державну наукову установу «Центр проблем морської геології, геоекології та осадового рудоутворення НАН України», а Руслан Гаврилюк — Інститут геологічних наук НАН України.

Що аналізували вчені

Мікропластик є одним із найпоширеніших і водночас найменш вивчених забруднювачів водного середовища. Численні дані свідчать, що його наявність у річках, морях та океанах негативно впливає на водні організми, змінює фізико-хімічні властивості середовища та може сприяти перенесенню токсичних речовин у трофічних ланцюгах. У межах проєкту SUNDANSE був проведений аналіз характеристик мікропластику у завислих седиментах Очаківського гирла поблизу міста Вилкове, що розташоване в нижній частині басейну річки Дунай. Ця ділянка є ключовою з точки зору перенесення речовини річковими водами до Чорного моря, однак процеси акумуляції та транспортування мікропластику в завислих седиментах досі залишаються недостатньо вивченими. Близько 80 % мікропластику, який потрапляє до морів і океанів, має континентальне походження і надходить через річки, тому вивчення процесів його перенесення у нижній течії Дунаю є критично важливим.

Метою дослідження було виявити наявність мікропластику в завислих седиментах нижнього Дунаю та охарактеризувати його кількість, морфологію та полімерний склад. Також важливою складовою роботи була оцінка можливих сезонних та гідродинамічних чинників, що впливають на розподіл мікропластику. Збір завислих седиментів здійснювався щомісяця з січня по травень 2025 року з використанням пасивних седиментаційних пасток. Глибина води в точці відбору проб становила близько 1 метра, з незначними сезонними коливаннями.

Для виділення мікропластику з природного матеріалу застосовували поетапну методологію, яка включала:

• окисне видалення органічної речовини за допомогою пероксиду водню;
• розділення частинок за густиною з використанням розчину хлориду цинку;
• ідентифікацію полімерного складу методом раманівської спектроскопії (це метод, який дозволяє точно визначити тип пластику в мікроскопічній частинці. Частинку підсвічують лазером, а за її світловим «відбитком» встановлюють, з якого полімеру вонаскладається).

Результати дослідження

Упродовж дослідного періоду було опрацьовано чотири зразки природного матеріалу, кожен з яких накопичувався протягом одного місяця. Загальна кількість фрагментів, відокремлених із кожного зразка, коливалася від 50 до 1500 одиниць та включала частинки мінерального, органічного й антропогенного походження.

Окрім мікропластику, у зразках були зафіксовані:

• органічні рештки (фрагменти мушель, оболонки організмів, рослинні залишки — кора, стебла, гілки);
• пухкі мінеральні агрегати;
• значна кількість вуглецевих фрагментів, характеристики яких суттєво відрізнялися залежно від місця та часу відбору проб.

Мікропластик було виявлено в усіх досліджених зразках. Зафіксовано варіації його кількості, морфології та хімічного складу, які можуть бути пов’язані з сезонними умовами, гідродинамічними процесами та різним часом перебування частинок у водному середовищі.

Серед ідентифікованих полімерів переважали:

• поліетилен (PE),
• поліпропілен (PP),
• полістирол (PS),
• поліетилентерефталат (PET).

Також було зафіксовано меншу частку забарвлених волокон у завислих седиментах порівняно з верхнім шаром донних відкладів шельфу Чорного моря нижче за течією, що може свідчити про відмінні умови транспортування та акумуляції мікропластику в річковому та морському середовищах.

Ще більше деталей про дослідження можна подивитись у статті «Від важких металів до мікропластику: що несуть Дніпро і Дунай у Чорне море».

Завислі седименти як шлях транспорту мікропластику

Попри обмежені часові рамки, дослідження продемонструвало, що завислі седименти відіграють важливу роль у транспортуванні мікропластику річковими системами та можуть бути недооціненим компонентом у загальному балансі мікропластикового забруднення.

Отримані результати підкреслюють необхідність довготривалого та системного моніторингу завислих седиментів, розширення просторового охоплення досліджень у басейні Дунаю та інтеграції таких даних у оцінку екологічних ризиків для Чорного моря.

Подальші дослідження дозволять уточнити роль сезонності, гідродинаміки та антропогенного навантаження у формуванні потоків мікропластику та сприятимуть розробці ефективних стратегій зменшення його впливу на довкілля.

Чому саме MICROM 2025

Конференція MICROM 2025 стала важливою міжнародною платформою для обговорення сучасних викликів, пов’язаних із мікропластиковим забрудненням довкілля. Протягом двох днів захід об’єднав понад сотню науковців та експертів з 32 країн світу, які представили новітні дослідження щодо джерел, поширення, впливу та ризиків мікропластику, зокрема в органічно багатих середовищах — ґрунтах, компостах і донних відкладах.

Програма охопила як методичні аспекти аналізу мікропластику, так і прикладні результати, важливі для оцінки екологічних і потенційних ризиків для здоров’я людини. Попри наявні прогалини в знаннях, MICROM 2025 суттєво поглибила розуміння ролі різних середовищ у накопиченні та транспортуванні мікропластику й окреслила пріоритетні напрями подальших досліджень і міжнародної співпраці.

Джерело:НЕЦУ https://necu.org.ua/proyekt-sundanse-predstavyv-rezultaty-doslidzhennya-mikroplastyku-u-dunai-na-konferencziyi-microm-2025/