03.02.2026
Масовий викид морських коників на узбережжі Одеси
Наприкінці січня 2026 року на узбережжі Чорного моря в межах Одеси зафіксовано масовий викид загиблих ...
03.02.2026
У Херсоні зафіксували масові перевищення ГДК
У січні 2026 року в Херсоні зафіксували масові перевищення гранично допустимих концентрацій забруднювальних ...
02.02.2026
31 громада отримала від SaveDnipro станції радіаційного моніторингу Radnote у 2025 році!
"Робимо проміжні підсумки проєкту розгортання громадської мережі радіаційного моніторингу в ...

Наприкінці січня 2026 року на узбережжі Чорного моря в межах Одеси зафіксовано масовий викид загиблих чорноморських морських коників (Hippocampus guttulatus). Йдеться не про поодинокі випадки, а про надзвичайно високу щільність – місцями десятки особин на один квадратний метр берегової лінії.
Подія викликала широкий суспільний резонанс і привернула увагу як науковців, так і державних органів контролю. Водночас аналіз наявних даних вказує: ймовірні причини загибелі можуть мати регіональний і техногенний характер, пов’язаний із воєнним впливом на морське середовище.
При обстеженні керівником одеського підрозділу НЕЦУ Владиславам Балінським ділянок узбережжя в районі 9–11 станцій Великого Фонтану в Одесі виявили аномально високу концентрацію загиблих морських коників — до 35 особин на 1 м².
Ці дані узгоджуються з результатами офіційного обстеження, проведеного Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу. Інспектори зафіксували викиди Hippocampus guttulatus на ділянці від пляжу «Ланжерон» до 16-ї станції Великого Фонтану зі щільністю від 2 до 92 екземплярів на 1 м², із поступовим зменшенням кількості у напрямку півдня.
Чорноморський морський коник є чутливим індикаторним видом, особливо вразливим до забруднення придонного шару води.
У радянський період через хронічне промислове й хімічне забруднення цей вид фактично зник з Одеської затоки. Лише з 2017 року почали фіксувати його поступове повернення — як ознаку часткового відновлення прибережних екосистем.
Саме тому масова загибель морських коників сьогодні розглядається фахівцями не як випадкова подія, а як тривожний сигнал нового екологічного стресу.
Балінський наголошує: місце викиду не обов’язково є місцем загибелі. Конфігурація узбережжя Одеси, система прибережних течій і локальна гідродинаміка перетворюють окремі ділянки берега на зони акумуляції.
Це означає, що реальна зона впливу може охоплювати кілька кілометрів акваторії, а сама подія має не локальний, а значно ширший просторовий масштаб.
Найбільш обґрунтованою на цей момент Балінський вважає версію впливу рослинної олії, що потрапила в море внаслідок воєнного удару РФ по портовій інфраструктурі в районі порту Південний 20 грудня 2025 року.
З часом частина олії осіла в донних відкладах, забруднивши бентосні екосистеми. Під час штормів ці відкладення знову піднімаються у придонний шар води, утворюючи полімеризовані згустки, які здатні механічно забивати зябра придонних риб, порушувати процеси дихання, уражати організми-фільтратори.
Факт регіонального масштабу забруднення підтверджують і спостереження в межах Національного природного парку «Тузлівські лимани», де аналогічні згустки рослинної олії та загиблі птахи були виявлені за понад 150 км від місця аварії.
Між природними факторами та техногенним впливом
Після поширення інформації про масовий викид чорноморських морських коників (Hippocampus guttulatus) на узбережжі Одеси свої коментарі оприлюднили й інші фахівці з морської біології та екології. У науковому середовищі немає заперечень щодо самого факту події, однак оцінки можливих причин різняться й потребують подальшого підтвердження.
Богдан Гулак, доктор філософії, науковий співробітник Інституту морської біології НАН України, у коментарі регіональним медіа підтвердив масовий характер викидів та наголосив на ролі природних сезонних чинників. За його словами, морські коники є теплолюбним видом і слабко пристосовані до різких змін температури, штормових умов та сильних прибережних течій. У зимовий період північно-західна частина Чорного моря є найхолоднішою в межах ареалу виду, що створює значний фізіологічний стрес. За таких умов ослаблені або загиблі особини можуть масово виноситися на берег.
Водночас науковець підкреслює, що масштаб події в Одесі виходить за межі типових сезонних проявів, адже щільність викидів значно перевищує показники, зафіксовані в попередні роки.
Свою оцінку ситуації також надав Іван Русєв, еколог, керівник науково-дослідного відділу Національного природного парку «Тузлівські лимани». У публічних коментарях він наголосив, що загибель морських коників не варто пояснювати виключно штормами або холодною водою. На його думку, ключову роль могли відіграти локальні та регіональні фактори забруднення, зокрема у придонному шарі води, які є критичними для таких чутливих видів.
Таким чином, навіть серед фахівців, які визнають вплив природних сезонних чинників, домінує позиція, що без комплексних лабораторних досліджень – аналізу води, донних відкладів і тканин організмів – подію неможливо коректно інтерпретувати. До отримання таких результатів масовий викид Hippocampus guttulatus розглядається науковою спільнотою як серйозний екологічний сигнал, а не як звичайне сезонне явище.
Масова загибель морських коників – це не ізольований інцидент, а ще один фрагмент мозаїки екологічних наслідків війни. Чорне море сьогодні фактично перетворюється на простір фіксації доказів тривалого техногенного впливу, який не завершився і продовжує накопичуватися.
Завдання наукової спільноти та екологічних організацій – не лише зафіксувати ці факти, а й чітко встановити механізми загибелі, від яких залежить майбутнє всієї прибережної екосистеми Одеської затоки.