Результати соцопитування, ініційованого ГО ЕПЛ: більшість українців вважають екологічні проблеми важливими

10.02.2026

79% громадян вважають екологічні проблеми під час війни дуже або досить важливими: результати опитування Центру Разумкова на замовлення ЕПЛ. 

Загальні тенденції

Жителі Південного та Східного регіонів більшою мірою оцінюють негативний вплив воєнних дій на довкілля, ніж жителі Центрального та Західного регіонів (оцінка жителів Західного регіону є найнижчою). Найвище ж оцінюють негативний вплив на довкілля жителі Каховського регіону.

Лише 17% опитаних відповідають, що раніше їм зустрічалося поняття «екосистемні послуги». Лише 5% опитаних відповіли, що досить добре знають про вартість екосистемних послуг, втрачених в результаті воєнних дій у їх регіоні, 26% ˗ знають дуже приблизно, а 57% зовсім нічого про це не знають.

79% опитаних громадян вважають екологічні проблеми під час війни дуже або досить важливими, 12% ˗ мало важливими і лише 3% ˗ зовсім не важливими.

60,5% респондентів вважають, що пошкоджене, забруднене війною довкілля має значний вплив на життя, здоров’я та благополуччя людей, ще 27% ˗ що має вплив, але не суттєвий, і лише 5% ˗ що жодним чином не впливає.

Відповідаючи на запитання, у чому найбільшою мірою проявляється негативний вплив війни на довкілля, найчастіше респонденти називають те, що вибухи ракет та бомб спричиняють забруднення повітря, ґрунту, води, що створює небезпеку для здоров'я людини (79%), вибуховий та хімічний вплив на біорізноманіття (50%), лісові пожежі, спричинені бойовими діями (46%).

Переважна більшість опитаних як по масиву опитаних загалом, так і в кожному з макрорегіонів погоджуються з тим, що у процесі відбудови країни екологічні питання мають бути включені у програми комплексного відновлення громад, що органи місцевого самоврядування мають бути обізнані про шляхи врахування екологічних питань у процесах відновлення, що потрібно застосовувати нові екологічні технології будівництва та виробництва і що важливо запроваджувати енергоефективні технології у побутовому житті, в енергозабезпеченні домогосподарств (із кожним із цих суджень погоджуються більше 80% опитаних по масиву опитаних загалом).

Лише 8,5% опитаних вважають, що екологічні питання не важливі у процесі відновлення країни. Разом з тим, 54% опитаних зазначають що екологічні питання важливі, але вони не знають, яким чином вони можуть бути враховані у процесі відновлення країни.

Можливі корупційні ризики

Найчастіше респонденти вважають, що найбільше корупційних скандалів та можливостей для зловживань чиновників мають місце у корумпованій системі екологічного контролю (45%), непрозорих процедурах лісозаготівлі (42%), непрозорих процедурах продажу, передачі у власність чи оренду цінних земель, водних об’єктів місцевими радами (34%), у передачі покладів стратегічно важливих корисних копалин олігархам (31%).

Найчастіше висловлюється думка, що для зниження рівня корупції в екологічній сфері насамперед потрібно посилити юридичну відповідальність за порушення екологічного законодавства (47%), підвищити ефективність екологічного контролю (46%), підвищити прозорість прийняття рішень щодо вирубки лісів (39,5%), покращити роботу правоохоронних органів (35%).

Відповідаючи на запитання, які заходи є найбільш ефективними для зменшення корупції під час відбудови громад, 46% опитаних називають участь громадськості у плануванні відбудови громади, 46% ˗ громадський контроль під час реалізації планів і програм відбудови, 39% ˗ залучення журналістів та громадськості до контролю за фінансуванням відбудови та звітуванням, 29% ˗ використання платформи «Prozorro».

Повоєнне відновлення

Оцінюючи ефективність можливих заходів для забезпечити відбудови країни за принципом “краще, ніж було”, 49% респондентів відносять до найбільш ефективних заходів залучення європейських експертів до розробки проєктів будівництва, 43% ˗ використання нових технологій, 37% ˗ посилення контролю за проєктами відбудови, 33% ˗ зміну законодавства для забезпечення обов’язковості застосування європейських стандартів будівництва.

Лише 6% опитаних знають, що таке «сталий розвиток», 42% ˗ щось чули про це, а 51% відповіли, що нічого про це не знають.

Майбутнє Каховського регіону

45% респондентів вважають, що можливий економічний розвиток Каховського регіону у поєднанні зі збереженням природної цінності регіону, 16% дотримуються думки, що поєднання економічного розвитку Каховського регіону зі збереженням його природної цінності неможливе. Серед жителів Каховського регіону ці дві точки зору поділяють відповідно 49,5% і 17%.

Оцінюючи важливість різних напрямів розвитку Каховського регіону за шкалою від 1 до 5, жителі Каховського регіону найвище оцінюють важливість розвитку сільського господарства, фермерства (в середньому 4,6 бала). Значущість інших напрямів також оцінюється достатньо високо: розвиток альтернативної енергетики, вирощування енергокультур ˗ 4,4 бала, розвиток рекреаційного потенціалу та розширення територій природно-заповідного фонду ˗ 4,3 бала, розвиток туризму навколо історичної та культурної цінності території «Великий Луг» ˗ 4,2 бала. Оцінки значущості всіх цих напрямів жителями Каховського регіону є дещо вищими, ніж оцінки по масиву опитаних загалом.

Опитування проводилося соціологічною службою Центру Разумкова на замовлення МБО «Екологія - Право - Людина» в рамках проєкту «Разом за екологічну демократію, справедливість та верховенство права в Україні», що фінансується Всесвітнім альянсом екологічного права було проведене соціологічне опитування. Опитування проводилося з 5 по 16 грудня 2025 року методом face-to-face у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).

Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).

Опитано 2000 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.

Джерело: ГО ЕПЛ https://www.facebook.com/share/p/1Bwh2d6bK2/