Чорне море у фокусі наукового моніторингу під час війни

16.02.2026

Повномасштабна війна суттєво змінила екологічний стан Чорного моря. Науковці фіксують втрату контролю над морськими природоохоронними територіями, масштабне забруднення, загибель птахів і гідробіонтів та трансформацію природних процесів, наслідки яких матимуть довготривалий характер.

Про це йдеться в доповіді заступника директора Інституту морської біології НАН України, доктора біологічних наук Віктора Демченка, яку він оприлюднив 11 лютого 2026 року на засіданні Президії Національної академії наук України. Вчений розповів про проблеми збереження та управління морськими природоохоронними територіями України в умовах воєнних впливів.

Доповідач наголосив: морські природоохоронні території є ключовим інструментом збереження біорізноманіття та стабільності екосистем. За останні два десятиліття їхня площа у світі суттєво зросла, і нині понад 2% акваторії Світового океану має охоронний статус.

Україна, за його словами, є одним із лідерів серед чорноморських держав за площею та кількістю морських природоохоронних територій. Найцінніші за біологічними показниками акваторії зосереджені у північно-західній частині Чорного моря.

Ключові території та їхній стан

Серед таких територій Віктор Демченко назвав Національний природний парк «Джарилгацький», Кінбурнську косу та Національний природний парк «Білобережжя Святослава». Всі вони наразі перебувають під окупацією, тому там фіксується системне руйнування природоохоронного режиму. Йдеться про ігнорування або перегляд заповідного статусу, зміну режимів охорони, неконтрольоване використання природних ресурсів та ухвалення рішень без належного наукового обґрунтування. Серед показових прикладів – ситуація з Молочним лиманом на узбережжі Азовського моря, де зафіксовано використання території як військових полігонів, надмірну експлуатацію біоресурсів і порушення природного водообміну з морем. Окрему стурбованість викликає стан Національного природного парку «Джарилгацький» – важливої акваторії для дельфінів і нагулу риб, яка зазнає додаткового навантаження через використання морських просторів у воєнних цілях.

Демченко підкреслив значення найбільшої морської природоохоронної території України – Філофорне поле Зернова. У довоєнний період тут фіксували покращення екологічного статусу та відновлення природних процесів. Натомість воєнні чинники – вторинне забруднення, обмеження контролю, використання акваторій у військових цілях – створюють ризики деградації, які потребуватимуть окремої післявоєнної оцінки.

Масштаб втрат і зон впливу

За даними Інституту морської біології:

- понад 272 тис. га морських акваторій природно-заповідного фонду в Криму та Азовському басейні перебувають під окупацією;

- близько 460 тис. га морських об’єктів ПЗФ підконтрольного Україні узбережжя Чорного моря знаходяться під безпосереднім або опосередкованим воєнним впливом – через мінування, удари по інфраструктурі, забруднення та обмеження доступу для контролю.

- окуповано 27 територій Смарагдової мережі, ще 11 – у зоні бойових дій;

- серед водно-болотних угідь міжнародного значення – 10 окуповано, 7 залишаються під впливом війни.

Система оцінювання воєнних впливів

В Інституті морської біології розроблено методику оцінювання воєнних впливів із поділом на прямі та опосередковані чинники та застосуванням бальної експертної системи. За результатами цієї оцінки найбільше постраждав заказник Острів Зміїний. У Дунайському біосферному заповіднику регулярно фіксуються нафтові забруднення та затоплення суден. Лише одна пожежа після атаки ворожим БпЛА 2 січня поточного року, за оцінками Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу, завдала збитків на 130 млрд грн.

Директор Дунайського біосферного заповідника Олександр Волошкевич підтвердив на засіданні: існують як негативні наслідки для екосистем і птахів, так і ознаки відновлення осетрових на тлі зменшення промислу.

Чорноморський біосферний заповідник (окупований з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну) у червні 2023 опинився в зоні затоплення через підрив росіянами дамби Каховської ГЕС. Потерпає від подій, пов’язаних із Каховською катастрофою. Зокрема фіксуються зміни якості вод і процеси, які проявлялися, зокрема, через показники розвитку фітопланктону (хлорофілу-А).

Віктор Демченко наголосив: опосередковані впливи – вторинне забруднення, зміна природокористування, обмеження доступу до акваторій – можуть мати триваліші й масштабніші наслідки, ніж локальні прямі руйнування.

Осетрові: відновлення чи ілюзія?

За словами Віктора Демченко, зменшення антропогенного тиску з 2014 року сприяло реєстрації  білуги, осетра та севрюги у гирлі Дунаю, а також появі повідомлень про осетрів біля Запоріжжя та Хортиці.

Втім, академік Сергій Афанасьєв висловив занепокоєння: частина зафіксованих особин може походити з Дніпровського осетрового виробничо-експериментального заводу ім. С.Т. Артющика в Новій Каховці, затопленого після руйнування Каховської ГЕС. Фіксуються особини однакового віку та розмірів, а також реєстрація осетра ленського — не аборигенного виду. Це ставить під сумнів природне відновлення популяцій і створює ризики для генетичної структури реліктових видів.

Польові дані: олія, птахи та морські коники

Паралельно з академічними оцінками, представленими на засіданні Президії НАН України, триває системний польовий моніторинг стану узбережжя Чорного моря.

Національний природний парк «Тузлівські лимани» залишається єдиним неокупованим морським національним парком на всій протяжності Азово-Чорноморського узбережжя України. Саме тут науковці мають можливість системно фіксувати воєнний вплив на море.

За даними очільника науково-дослідного відділу парку Івана Русєва, на території парку зафіксовано наслідки розливу рослинної олії після атаки на портову інфраструктуру в районі Великого Аджалицького лиману 20 грудня  2025 року. Зокрема, після штормів 6 лютого 2026 року Русєв виявив на піщаному пересипі плями рослинної олії загальною площею до 10 000 м². Це спричинило загибель птахів і морських організмів.

За його словами, у середньому протягом останніх тижнів море викидало до 7 мертвих птахів на 1 км узбережжя. Узагальнюючи польові дані та інформацію про реабілітацію постраждалих птахів в Одесі (де виживає лише незначна частка), науковець оцінює наслідки витоку рослинної олії приблизно у 5 тисяч загиблих птахів.

Факт виявлення згустків олії на відстані понад 150 км від місця аварії свідчить про регіональний масштаб забруднення. Після потрапляння в море частина рослинної олії осіла на дні Одеської затоки та забруднила бентос. Під час штормів донні відкладення піднімаються в придонний шар води, утворюючи полімеризовані згустки. Такі утворення можуть механічно забивати зябра придонних риб; порушувати дихання; уражати організми-фільтратори, зокрема мідій; спричиняти вторинне ураження ослаблених організмів.

Саме з відкладеннями олії ймовірно пов’язана також массова загибель морських коників наприкінці січня 2026 року на узбережжі Чорного моря в межах Одеси. Голова Одеського пдрозділу НЕЦУ Владислав Балінський зафіксував аномально високу концентрацію чорноморського морського коника Hippocampus guttulatus – до 35 особин на 1 м² узбережжя. Він одразу висловив версію масової загибелі цих екзотичних видів риби – отрута олією.

Але Державна екологічна інспекція Південно-Західного округ назвала найбільш вірогідною причиною загибелі потужний південно-східний шторм у поєднанні з низькою температурою води, сезонним зниженням рухливості коників, браком природних укриттів узимку та високою щільністю популяції, що могло призвести до їх відриву від субстрату й винесення на берег. Лабораторні дослідження води, за даними інспекції, не зафіксували перевищень за вмістом завислих речовин, сполук азоту, фосфатів, заліза, показниками розчиненого кисню, БСК₅, pH і солоності; сірководень у пробах не виявлено.

Владислав Балінський різко розкритикував ці висновки: відбір проб лише з поверхні води не дає змоги оцінити реальний масштаб забруднення, адже взимку коники перебувають у стані фізіологічного торпору на глибинах 10–15 метрів, утримуючись за мідійний субстрат кам’янистих гряд.

Балінський висуває гіпотезу, що після грудневого розливу олії відбулося формування ліпідно-мінеральних агрегатів, які осіли на бенталь і могли спричинити хронічне ураження зябер та гіпоксію організмів. Він також наголошує, що версія про «шторм» як причину масового викиду не пояснює відсутності у прибійній смузі відірваного субстрату (мідій або макрофітів), що мало б статися за достатньої сили течії.

Еколог вимагає проведення повноцінної токсикологічної експертизи донних відкладів і біоти, зокрема аналізу тканин загиблих особин та фільтраторів, таких як мідія середземноморська (Mytilus galloprovincialis), щоб встановити причинно-наслідковий зв’язок між розливом і загибеллю тварин.

Іван Русєв також акцентує на тому, що морські коники еволюційно пристосовані до штормів і зимових умов. Самі по собі погодні фактори не могли б призвести до масової загибелі виду. Імовірною першопричиною є токсичний вплив забруднювачів, який ослаблює фізіологічні механізми утримання на субстратах і підвищує смертність.

Остаточні висновки можливі лише після лабораторних досліджень тканин, аналізу на вміст важких металів та мікроскопії зябер на наявність олійних полімерів.

Післявоєнні виклики управління

В своїй доповіді Віктор Демченко перелічив першочергові крокі після війни:

• оновлення Морської природоохоронної стратегії України;
• розроблення регіональних програм із залученням науковців;
• вдосконалення системи оцінювання збитків і втрачених вигод (методики у сфері рибного господарства не оновлювалися з 1986 року).

Заступник директора з науки Українського наукового центру екології моря кандидат географічних наук Віктор Коморін наголосив на необхідності інтеграції українських досліджень у підходи Морської стратегії ЄС і розвитку комплексного екологічного моніторингу як основи для управлінських рішень.

Війна зробила Чорне море простором не лише воєнного, а й довготривалого екологічного ризику. І від якості наукового супроводу та управлінських рішень залежить, чи стане нинішня криза точкою неповернення – чи початком системного переосмислення морської політики України.

Джерело: НЕЦУ https://necu.org.ua/chorne-more-u-fokusi-naukovogo-monitoryngu-pid-chas-vijny/