Дністер у маслянистих плямах: у Молдові ввели режим екологічної тривоги на 15 днів після російських атак

20.04.2026

Ранок 17 березня розпочався з незвичайної новини: посла Росії в Молдові Олега Озерова викликали до Міністерства закордонних справ та вручили йому ноту протесту у зв’язку з російським обстрілом, що призвів до витоку нафтопродуктів у річку Дністер. На зустріч з Озеровим принесли… й пляшку каламутної води з Дністра.

«Республіка Молдова рішуче засуджує цей напад, який спричинив витоки нафтопродуктів у річці Дністер, що створило великі ризики для довкілля та безпеки водопостачання Республіки Молдова. Річка Дністер забезпечує водою близько 80% населення країни та 98% мешканців Кишинева», – йдеться у заяві.

Наслідки агресії для населення й екології

Після ракетно-дронового обстрілу РФ по Україні у річці Дністер було виявлено плями технічних масел у районі села Лядова Яришівської сільської громади Могилів-Подільського району Вінницької області.

За попередніми даними, забруднення Дністра може бути пов’язане з витоком ракетного палива у районі Дністровської ГЕС у Чернівецькій області, що сталося внаслідок російської атаки 7 березня. Забруднення поширилося вниз за течією річки, зокрема у районі села Наславча Республіки Молдова.

Про це 12 березня повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

Як повідомляють в уряді Молдови, забруднення рухається вниз по Дністру і приходить хвилями, тому ситуацію важко прогнозувати. У районі Наславча – Сорока зафіксовано перевищення норм по нафтопродуктам і ароматичним вуглеводням.

Влада встановлює додаткові загородження на Дубоссарському водосховищі, перевіряє водяні свердловини і може обмежити забор води. Подача води вже зупинена в Наславчі і на станції Косеуць.

Слід зазначити, що річка Дністер є одним із ключових джерел водопостачання для міст Одеса та Кишинів (Республіка Молдова). Як зауважують у Мінекономіки, потрапляння технічних масел у водні об’єкти становить серйозну загрозу для населення та водних екосистем.

Масляниста плівка на поверхні води обмежує доступ кисню та світла до водного середовища, що негативно впливає на водні організми та загальний стан водних екосистем.

Мінекономіки провело консультації з усіма відповідальними інституціями, зокрема з ДСНС, Вінницькою та Одеською обласними військовими адміністраціями, ДПС України, ПрАТ «Укргідроенерго», Державним агентством водних ресурсів України та Державною екологічною інспекцією України.

«Мінекономіки розглядає цей інцидент як черговий прояв екологічної агресії РФ, що створює загрозу транскордонній водній безпеці та потребує належної міжнародної правової оцінки. Росія вкотре підтверджує, що є державою-терористом, яка веде війну не лише проти України, а й проти довкілля. Ураження енергетичної інфраструктури спричинило витік технічних масел у Дністер, що створило транскордонну екологічну загрозу. Україна діє швидко та скоординовано, як на національному рівні, так і у взаємодії з Молдовою, щоб локалізувати забруднення та мінімізувати його наслідки. Водночас такі дії РФ мають отримати належну міжнародну правову оцінку», – наголосила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко.

Загрози забруднення для двох регіонів України

У Вінницькій та Одеській областях відбулися засідання комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС), під час яких визначили комплекс заходів для локалізації та утилізації забруднення.

Повідомляється, що після узгодження дій з Молдовською стороною підрозділи ДСНС розпочнуть виконання практичних заходів, зокрема встановлення загороджувальних бонових ліній та застосування сорбентів для локалізації й збору маслянистих забруднень.

10 березня лабораторії Держводагентства та Державної екологічної інспекції України відібрали проби води з Дністра у районах населених пунктів, що перебувають у зоні потенційного впливу забруднення.

Під час відбору проб також провели візуальне обстеження. Зокрема, у місті Могилів-Подільський зафіксовано маслянисті плями на поверхні води.

У районі села Козлів спостерігалася тонка жирна плівка, а у районі села Нагоряни – характерна масляниста плівка з «райдужним» ефектом уздовж берегової лінії та на значній частині водної поверхні річки. Також відчувався стійкий запах технічних масел.

За словами заступниці міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірини Овчаренко, йдеться не про суцільну пляму, а про окремі скупчення маслянистих фрагментів, які рухаються вниз за течією Дністра.

Саме тому ключовим завданням зараз є постійний моніторинг ситуації, оперативне реагування та координація дій усіх відповідальних служб.

«Це не одна суцільна щільна пляма. Йдеться про скупчення дрібних маслянистих фрагментів, які переміщуються вниз за течією річки. За попередніми даними, така ситуація сформувалася після масованого ракетно-дронового обстрілу 7 березня, коли у водне середовище потрапили ракетне паливо та інші нафтопродукти», – зазначила Ірина Овчаренко.

За результатами вимірювань у районі села Нагоряни зафіксовано перевищення нормативу у 2,5 рази – 0,127 мг/дм³ при допустимій нормі 0,05 мг/дм³.

Для моніторингу можливого переміщення забруднення у нижню течію Дністра 11 березня лабораторія моніторингу вод Південного регіону відібрала додаткові проби води у районі питного водозабору міста Одеса, у селі Маяки та у Дністровському лимані.

Молдова б’є на сполох і звернулась по допомогу до ЄС

Атака РФ поставила під загрозу постачання води у Молдові, оголошено екологічну тривогу. Про таке заявила Президентка Молдови Майя Санду.

Вона наголосила, що причиною забруднення стала російська атака по гідроелектростанції в українському Новодністровську.

«В результаті російського удару по українській Новодністровській ГЕС нафта потрапила у річку Дністер, що ставить під загрозу водопостачання Молдови», – заявила Санду.

Напередодні Молдовський прем’єр-міністр Александру Мунтяну оголосив, що Молдова звернулась за допомогою до ЄС. Наразі режим екологічної тривоги у Молдові оголосили терміном на 15 днів, у кількох населених пунктах тимчасово обмежили подачу води.

У суботу, 14 березня, влада встановила три нові бар'єри для поглинання забруднюючих речовин на річці Дністер.

Також був розгорнутий кризовий табір у районі сіл Унгурі та Аріонешті, де військові та рятувальники встановили два бар'єри. Третій бар'єр був встановлений у районі водозабору у селищі Косауці, Сороцький район. Вказані території межують з українськими громадами Вінниччини.

Зокрема, в районі населеного пункту Оксанівка встановлюють бонові загородження, щоб стримати поширення забруднення. До робіт залучені підрозділи ДСНС і місцеві служби. Попри сильну течію та складні погодні умови, які місцями пошкоджували бонові лінії, ситуація залишається контрольованою.

Коли питна вода непридатна

Тим часом у місті Бельці, що на півночі Молдови, жителів закликали не використовувати для вживання воду з місцевих криниць. До бюветів вишикувались довгі черги. Місцева влада припинила водопостачання, за інформацією видання newsmaker.md, і в містах Наславча, Сороки, Флорешти та Синжерей.

А от мер Кишинева Йоан Чебан запевнив, що вода з крана у столиці як і раніше придатна для пиття та використання у приготуванні їжі. Мер зазначив, що наразі немає ризику відключення, а зразки води беруться щодня. І продемонстрував на відео, як сам вживає воду з міських водомереж.

Хоча насправді жителі столиці РМ рідко п’ють воду з-під крану: частіше купують очищену у численних торгівельних точках міста.

Як відреагували в так званому ПМР?

У контексті вищевказаних подій важливо звернути увагу на реакцію самопроголошеної влади так званого Придністров’я. У своїх офіційних повідомленнях, де йдеться про забруднення дністровської води, вони не вказують причини розливу маслянистої речовини.

Адже тоді доведеться визнати, що Росія, яка нищить українську економіку, у даному разі ГЕС, нанесла величезної екологічної шкоди й регіону, який перебуває під російським впливом. А це дуже невигідна правда для влади окупованого регіону Республіки Молдова.

Тим часом у Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства резюмують: Російська Федерація продовжує вчиняти міжнародні екологічні злочини, використовуючи війну, як інструмент руйнування екосистем та створення транскордонних екологічних загроз.

Окрему увагу приділяють нижній течії Дністра, насамперед ділянкам поблизу водозаборів, що забезпечують питною водою великі міста. За оцінками фахівців, від місця виявлення забруднення до водозабору Одеси вода рухається близько восьми діб.

Упродовж цього часу забруднюючі речовини природно розбавляються, однак підприємствам водопостачання вже рекомендовано посилити доочистку води.

Заступниця міністра Ірина Овчаренко акцентує, що цей випадок має транскордонний характер, адже Дністер є важливим джерелом водопостачання як для українських, так і для молдовських міст, зокрема Одеси та Кишинева.

Саме тому Україна та Республіка Молдова координують подальші дії в межах Комісії зі сталого використання та охорони басейну річки Дністер. Зокрема, готують спільні звернення до міжнародних організацій щодо оцінки екологічних наслідків російських атак.