Цифровий відбиток злочину: як супутникові технології допомагають збирати докази екоциду

19.05.2026

Під час Міжнародного форуму адвокатів «Kharkiv Unbreakable 2026» (14–15 травня 2026 року) у межах дискусії «Захист приватних та публічних інтересів в умовах екстраординарних режимів» голова Одеського відокремленого підрозділу НЕЦУ, науковець Національного природного парку «Тузлівські лимани» та експерт із документування екологічних злочинів Владислав Балінський представив доповідь про використання супутникового моніторингу та польових досліджень для фіксації наслідків російської агресії проти довкілля України.

Супутниковий моніторинг як доказова база

За словами Владислава Балінського, використання даних супутникової програми Copernicus Європейського Союзу дозволяє отримувати об’єктивні та незалежні дані навіть із територій активних бойових дій або замінованих районів. Такі дані зберігаються на європейських серверах і не можуть бути змінені чи видалені, що робить їх важливими доказами у кримінальних провадженнях.

Еколог пояснив, що поєднання супутникових знімків Sentinel-1 і Sentinel-2, мультисенсорного аналізу та польових досліджень дозволяє не лише виявляти нафтові й хімічні забруднення, а й відстежувати їхнє поширення у часі, прогнозувати напрямки руху небезпечних речовин, підтверджувати наслідки безпосередньо на місцевості та формувати повноцінний доказовий масив для українських і міжнародних судових процесів.

Таку інтегровану методику розробили співробітники НЕЦУ Владислав Балінський, Руслан Гаврилюк та Віталій Гулевець у межах проєкту SUNDANSE. Цей підхід дозволяє не лише фіксувати забруднення, а й визначати його джерело та просторову динаміку.

«Це не просто технічний інструмент, а комплексна система реконструкції джерела та динаміки ураження акваторії в умовах обмеженого доступу. Її ключова ідея полягає не лише у фіксації плями, а й в інтерпретації її як індикатора процесів, що відбуваються у водному середовищі», — пояснив Балінський.

«Це цифровий фактичний відбиток злочину у просторі та часі», — підкреслив експерт.

Моніторинг наслідків аварії танкерів і ударів по портовій інфраструктурі

У доповіді значну увагу було приділено наслідкам масштабної екологічної шкоди Чорному морю, спричиненою російською агресією. Зокрема, Владислав Балінський продемонстрував результати моніторингу наслідків аварії російських танкерів «Волгонефть» у грудні 2024 року, ураження мазутом узбережжя Криму та Одещини, а також розповів про вплив цих процесів на території Національного природного парку «Тузлівські лимани».

За його словами, супутниковий аналіз і польові дослідження дозволили довести безперервність витоків нафтопродуктів після аварії мазутних танкерів, повторне вивільнення мазуту з донних відкладень, відсутність належних дій з боку РФ щодо ліквідації наслідків аварії, а також поширення мазутного шлейфу на сотні кілометрів морської акваторії.

Окремо еколог розповів про масштабний розлив рослинної олії в акваторії моря після влучань російських дронів у Морський торговельний порт «Чорноморськ» 26 квітня 2026 року. Це призвело до витоку близько 6,5 тисячі тонн рослинної олії. Площа ураження акваторії сягнула 900 квадратних кілометрів, а сама пляма дійшла до меж об’єктів природно-заповідного фонду.

Балінський акцентував на тому, що рослинна олія за міжнародними класифікаціями прирівнюється до небезпечних забруднювачів на рівні нафти, а її наслідки для морських екосистем можуть бути навіть тривалішими.

«Це за масштабом забруднення співмірно з аварією танкерів «Волгонефть». Але чомусь місцева влада та військова адміністрація вже втретє намагаються применшити або замовчати наслідки. Люди опиняються сам на сам із олією на березі моря, загибеллю птахів та морських організмів», — зазначив доповідач.

Проблема державного замовчування та «комплімент» з боку Москви

Владислав Балінський наголосив, що громадянське суспільство має запит на інформацію про екологічні наслідки війни, однак на державному рівні доступ громадян і ЗМІ до моніторингових даних щодо розливів олії та забруднення узбережжя мазутом залишається обмеженим. Водночас російська пропаганда звинувачує Україну у потужному забрудненні моря під час дронових атак на порти Новоросійська та Туапсе. Хоча супутникові знімки фіксують масштаби забруднення, значно менші за заявлені російською стороною. До того ж значна частина цих забруднень – це донні відкладення мазуту після аварії танкерів «Волгонефть» півтора роки тому.

«Водночас українські державні структури часто не оприлюднюють повної інформації про масштаби екологічних наслідків російської агресії. Це створює інформаційний вакуум, який Росія використовує для маніпуляцій та дезінформації. Для дослідників, які документують реальний вплив війни та публікують результати у відкритих джерелах, це також створює ризики особистої безпеки», — зазначив Балінський.

Прикладом є доля самого дослідника: у березні 2026 року Басманний суд Москви заочно засудив Владислава Балінського до 11 років ув’язнення у колонії суворого режиму. У російських медіа його назвали «пропагандистом» та прирівняли за небезпекою до оператора дронів. Існує реальна та безпосередня загроза життю науковця.

«А все тому, що ми ефективно використовуємо супутникові дані та польові спостереження для моніторингу і фіксації екологічних злочинів та дій окупаційних сил. Це означає лише одне: методи дистанційного зондування дійсно працюють. І тому рішення «Басманного правосуддя» виглядає як своєрідний комплімент з боку Москви», — наголосив доповідач.

Він також звернув увагу на системний тиск РФ на екоактивістів через механізми Інтерполу, медійні кампанії та судові переслідування.

Екологічні злочини та міжнародне право

Під час виступу Владислав Балінський також наголосив на необхідності посилення міжнародно-правових механізмів реагування на екологічні злочини, пов’язані з війною.

Він підкреслив важливість застосування нової Директиви ЄС 2024/2013 щодо криміналізації екологічних злочинів та розвитку практики розслідування екоциду в Європі.

«Наслідки екологічних порушень дуже швидко зникають. Саме тому важливо спостерігати та документувати їх тут і зараз, щоб встигнути все зафіксувати в польових умовах», — підсумував Владислав Балінський.

Доповідь продемонструвала, що сучасні технології дистанційного зондування Землі вже сьогодні виходять за межі суто наукового інструментарію та стають важливим елементом міжнародної доказової бази у справах про екологічні та воєнні злочини РФ проти України.

Джерело: НЕЦУ https://necu.org.ua/czyfrovyj-vidbytok-zlochynu-yak-suputnykovi-tehnologiyi-dopomagayut-zbyraty-dokazy-ekoczydu/