Центр екологічної інформації взяв участь у флеш-мобі «Хвиля компостування»

Україною прокотилася «Хвиля компостування», акція, яка триває з 5 по 27 червня. Ініціатива започаткована громадською організацією «Дизайн сталих рішень».

Центр екологічної інформації Гончарівки також взяв участь: сьогодні відбувся просвітницький онлайн захід «Компостування – моя нова еко-звичка» для учнів 7 та 8 класів Нововоронцовського ліцею Нововоронцовської селищної ради. До еко-уроку приєдналося 20 дітей.

Ми не випадково обрали таку аудиторію оскільки розуміємо, що на відміну від містян, жителям селища буде набагато легше інтегрувати компостування органічних відходів у свою щоденну рутину, оскільки у них є городи або квітники. А деякі вже самі роблять це, тому їм буде цікаво дізнатися нові лайфхаки з компостування .

Під час вебінару фахівці Екоцентру користувалися презентацією, яку самі ж і створили. Почали з простого – спочатку пояснили підліткам, що таке органічні відходи і чому їх не треба викидати разом з іншим сміттям, а краще компостувати.

Отже, компостування починається з простого рішення – не викидати органіку (залишки їжі, бур’яни, листя) разом зі сміттям. На сміттєзвалищі або на полігоні органіка, завалені іншими відходами, починає виділяти газ метан. Це відбувається через анаеробне розкладання (глийні процеси без доступу кисню). Метан легкозаймистий та вибухонебезпечний, особливо влітку, тому на сміттєзвалищах часто виникають пожежі. Це дуже небезпечно, оскільки від горіння пластику, поліпропілену, пінопласту, яких так багато на будь-якому сміттєзвалищі, в повітря потрапляють шкідливі речовини та їх сполуки. Найбільш небезпечні це діоксини, які є концерагенами, тобто речовинами, які провокують онкологічні хвороби. Окрім того, що ми цим дихаємо, ці речовини у вигляді опадів потрапляють до водойм, ґрунтів, на пасовища та на поля, де росте пшениця й інші культури. Тобто в малих дозах діоксини потрапляють в нашу воду та їжу. Ще однією особливістю цих речовин є те, що вони не виводяться з організму. 

Також метан утримує тепло в атмосфері набагато ефективніше за вуглекислий газ. Тобто метан безпосередньо впливає на збільшення глобального потепління.

Після того як ми пояснили дітям, чому не слід викидати органічні відходи разом з іншим сміттям, ми запропонували цілком зручний спосіб утилізації органіки – компостування. Показали на слайдах, що можна компостувати та  які бувають види компостерів в залежності від місця проживання. Насправді люди, які не мешкають у приватному секторі теж можуть компостувати, адже для квартир давно розроблені невеликі компостери.

Окрім цього ми розповіли як прискорити процес коспостування, і що потрібно використовувати, аби неприємні запахи не турбували, якщо компостер стоїть вдома, а не на вулиці. Зазвичай процес компостування триває від 2-6 місяців до 1 року. Проте за умови використання спеціальних біопрепаратів-деструкторів та частого перемішування (аеробний метод) компост можна отримати всього за 1–1,5 місяця.

Компост є надзвичайно якісним та безпечним органічним добривом, яке часто називають «чорним золотом» для саду та городу. На відміну від свіжого гною чи хімічних добрив, він не обпалює коріння рослин і діє пролонговано.

Отже, підсумуємо: біовідходи становлять до 40–60% побутових відходів, що утворюються в громадах. Компостування дозволяє зменшити навантаження на сміттєзвалища/полігони, скоротити викиди парникових газів та перетворити органічні відходи на корисний ресурс для озеленення й покращення стану ґрунтів. І після того як ви вилучили органічні відходи з вашого сміттєвого кошика, ви можете перейти до наступного кроку, а саме сортування сміття, а там і до життя у «нуль відходів» недалеко!