Годі їсти кредитні картки або Чому нам потрібен Міжнародний день без поліетиленових пакетів?

Сьогодні  3 липня, а це означає, що світ відзначає Міжнародний день без поліетиленових пакетів (International Plastic Bag Free Day). Мета цієї ініціативи – привернути увагу до катастрофічної шкоди пластику для довкілля та заохотити людей користуватися екологічними альтернативами, і показати цим, що жити без одноразового пластику цілком можливо і це не знижує якість життя людини.

Саме як пам’ятну дату Міжнародний день без поліетиленових пакетів  започаткувала європейська організація Zero Waste Europe (Re zero) у 2008 році.

Все починалося з малого: спочатку організація Re zero провела першу локальну кампанію в Каталонії (Іспанія) у 2008 році. Наступного року ця ініціатива поширилася на всю Європу під назвою «Європейський день без пластикових пакетів». А вже у 2010 році цей день набув міжнародного статусу, до його відзначення приєдналися екологічні організації з усього світу. Останні кілька років акцію підтримує глобальний рух Break Free From Plastic, який об'єднує тисячі організацій з понад 100 країн світу. 

Ініціатори хотіли створити не просто «день пам'яті», а щорічний практичний заклик до дій для урядів та бізнесу. Завдяки цій кампанії десятки країн (зокрема і Україна) згодом ухвалили закони про повну або часткову заборону тонкого пластику.

Амбасадорами повної заборони поліетиленових пакетів стала не Європа і не США, а країни Африки та Азії, адже вони першими зіштовхнулися з проблемою переробки сміття.

У Міжнародний день без поліетиленових пакетів екологічні організації, бізнеси та уряди в усьому світі проводять масштабні акції. Вони спрямовані на те, щоб показати людям комфортне життя без одноразового пластику. Найчастіше влаштовують антиполіетиленові кампанії в супермаркетах та крамницях, бо там найчастіше люди користуються пакетами. Наприклад проводиться акція «Пакет не потрібен»: клієнтам на касах замість безкоштовних чи платних пластикових пакетів пропонують багаторазові екоторби або крафтовий папір. Також багато торгових мереж цього дня нараховують додаткові бонуси або роблять знижки покупцям, які прийшли зі своїми шоперами чи контейнерами.

Окрім цього проводяться майстер-класи, де дорослих та дітей вчать як пошити еко-торбинку своїми руками. Також досить популярним є плоггінг:   забіги чи прогулянки у парках та на узбережжях, під час яких учасники збирають пластикове сміття (пакети та пляшки), тут поєднується здоровий спосіб життя та екологічне мислення!

Пластиковий або поліетиленовий пакет у тому вигляді, в якому ми знаємо його сьогодні (із ручками типу «майка»), з'явився в обігу та став доступним для масового використання у 1965 році. Іронія полягає в тому, що винахідник шведський інженер Стен Густав Тулін розробив та запатентував його для припинення вирубки лісів заради паперових пакетів. У Радянському Союзі пластикові пакети з'явилися в обігу у 1970-х роках, але аж до другої половини 1980-х років вони залишалися величезним дефіцитом і предметом розкоші.

Але ж чому нам краще відмовитися від поліетиленових пакетів, якщо вони такі зручні? Ось лише кілька причин, про які ми, як Центр екологічної інформації Гончарівки, часто розповідаємо під час своїх еко-уроків.

Пластикові пакети є однією з найбільших загроз для глобальної екосистеми через свою довговічність та токсичність. Оскільки вони створені з нафтопродуктів, природне середовище не здатне їх перетравити чи швидко розкласти. Нижче наведено головні причини, чому пластикові пакети небезпечні для природи, тварин та людей.

Кити, дельфіни та риби заковтують тони пластикового сміття разом із водою. Пластик не перетравлюється, створює оманливе відчуття ситості, через що тварини перестають шукати справжню їжу і гинуть від виснаження.  Морські черепахи часто плутають прозорі пакети, що плавають у воді, зі своєю звичною їжею – медузами, як і випадку з китоподібними, пластик забиває їхній шлунок. Тони пакетів, що плавають на поверхні водойм або осідають на дні, блокують доступ сонячного світла та кисню до водоростей і коралових рифів, що призводить до їхньої масової загибелі.

Для тварин суходолу та птахів пакети теж небезпечні: звірі часто заплутуються в пакетах або ручках від них. Це обмежує їхній рух, робить легкою здобиччю або призводить до удушення.

І головне – мікропластик! Ви ж чули, що пластикові пакети не розкладаються на органічні компоненти? Під дією ультрафіолету та морських хвиль поліетилен просто розпадається на мільярди крихітних частинок – мікропластик (розміром менше 5 міліметрів). Планктон та дрібні риби з'їдають мікропластик. Через харчовий ланцюг мікропластик і його токсини потрапляють в організм великих хижаків, а зрештою і на стіл до людини. За даними всесвітніх досліджень, в середньому людина споживає близько 5 грамів мікропластику за тиждень. Ця вага є еквівалентом однієї пластикової кредитної картки.

Отже, 3 липня – це не лише день нагадування про шкоду поліетилену, а й можливість кожному з нас замислитись над своїми щоденними звичками. Від малого кроку відмови від пластику починаються великі зміни. Тож, давай разом створювати майбутнє без пластикових відходів.