Що ми знаємо про Всесвітній день охорони природи?

28 липня екологи та екоактивісти по всьому світу відзначають чергову «зелену» дату − Всесвітній день охорони природи (World Nature Conservation Day). У деяких джерелах він також називається Всесвітнім днем збереження природи або Всесвітнім днем заповідання природи.

На відміну від Всесвітнього дня охорони довкілля (5 червня), про який Центр екологічної інформації Гончарівки нещодавно писав, день 28 липня фіксується не на глобальних екологічних програмах, а спрямований на практичне збереження ресурсів (води, ґрунтів, повітря) та захист конкретних природних заповідників і дикої фауни.

Історія виникнення Всесвітнього дня охорони природи є досить унікальною, оскільки вона не має одного офіційного засновника чи конкретного державного указу. Це свято з’явилося завдяки спільному руху міжнародних екологічних спільнот.

Історію формування цієї дати можна поділити на кілька ключових етапів:

- Зв'язок із МСОП (IUCN): Більшість міжнародних джерел пов'язують ідею цього дня з діяльністю Міжнародного союзу охорони природи (International Union for Conservation of Nature), який був заснований у жовтні 1948 року за ініціативи ЮНЕСКО. Саме МСОП є автором відомої Міжнародної Червоної книги. У 1997 році організація висунула ініціативу щодо створення окремого дня для фокусування на збереженні біосфери.

- Вплив Стокгольмської конференції ООН (1972 рік): Частина істориків зазначає, що підґрунтя для свята заклали на Конференції ООН із проблем навколишнього середовища в Стокгольмі. Тоді світові лідери вперше визнали, що захист природи  це спільна глобальна відповідальність, яка потребує міжнародної кооперації.

- Органічний розвиток: Оскільки єдиної офіційної декларації ООН суто під дату 28 липня не існує, цей день розвивався органічно. На початку 2000-х років, на тлі стрімкого глобального потепління та масового зникнення видів, екологічні неурядові організації (NGO), освітні заклади та активісти по всьому світу почали масово використовувати саме 28 липня як день екологічних маніфестів і практичних толок.

Також подібні пам’ятні дати слугують приводом ввести в свою щоденну рутину корисні екологічні звички, які допоможуть зменшити вплив людини на природні ресурси. Під час просвітницьких заходів працівники Екоцентру охоче ними діляться з аудиторією. Але опанувавши прості кроки (використання екосумок, відмова від одноразового посуду чи економія води ) слід переходити й до більш складних та рішучих дій. Ми впевнені, що про деякі з них ви вже чули, а от якісь − стануть для вас новиною.

Складні екологічні практики

- Нульові відходи: Спроба повністю виключити появу сміття у побуті (Zero Waste). Це вимагає відмови від пластику, купівлі товарів виключно у свою тару та домашнього компостування всіх органічних залишків.

- Автономне енергозабезпечення: Перехід дому на альтернативні джерела енергії. Встановлення сонячних панелей, теплових насосів та вітрогенераторів вимагає значних капіталовкладень і технічного обслуговування.

- Екологічний транспорт: Повна відмова від автомобілів з ДВС (двигун внутрішнього сгоряння) на користь електромобілів або громадського транспорту та велосипеда за будь-якої погоди.

- Локаворство: Споживання їжі, вирощеної виключно у радіусі 150 кілометрів від дому. Це мінімізує вуглецевий слід від транспортування, але критично обмежує раціон, особливо взимку.

- Сталий гардероб: Повна відмова від швидкої моди. Купівля речей лише від етичних брендів або в секонд-хендах, а також тривалий ремонт старого одягу замість утилізації.

Що ж бачимо, що літо, так само, як і весна, це сезон важливих екологічних свят. Такі пам'ятні дати привертають увагу людей до питань, які залишаються актуальними щодня. Раціональне використання природних ресурсів і дбайливе ставлення до природи загалом, починаються з простих дій, які з часом можуть стати звичкою, а згодом і життєвим покликанням. На порозі «зеленого» способу життя, краще робити менше, але регулярно, щоб передчасно  не вигоріти.