Біосферний заповідник «Асканія-Нова» є одним із найвідоміших прикладів екологічних злочинів окупантів

02.09.2026

Херсонщина, значна частина якої тривалий час перебувала в окупації або досі залишається під ворожими обстрілами, найбільше постраждала від екологічних наслідків російської агресії. Про розслідування злочинів проти довкілля, документування збитків на окупованих територіях, справу «Асканії-Нової» та перспективи притягнення винних до відповідальності розповів начальник Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Херсонської обласної прокуратури Геннадій Знахоренко.

Розграбування заповідника "Асканія-Нова" – складова частина воєнного злочину 

- Пане Геннадію, суспільство та медіа часто називають дії Росії на Херсонщині екоцидом. Водночас у регіональній статистиці немає жодного кримінального провадження за статтею 441 КК (екоцид) України. Чому?

- Безумовно, дії російських військових мають масштабний негативний вплив на довкілля. Проте для кваліфікації за статтею 441 КК України необхідно довести наявність усіх ознак цього злочину – йдеться не лише про факт завдання шкоди навколишньому природному середовищу чи значні матеріальні збитки, а й про масштаб та характер наслідків для довкілля, їхню тривалість, вплив на екосистеми, можливість їхнього відновлення, а також причинно-наслідковий зв’язок між конкретними діями винних осіб і такими наслідками.

Тому тепер у провадженнях, які перебувають у процесуальному керівництві органів прокуратури Херсонської області, більшість фактів розслідують за статтею 438 КК України як порушення законів та звичаїв війни з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права. Проте прокурори документують кожен випадок заподіяння шкоди довкіллю, і правова оцінка того чи того злочину може змінитися.

Упродовж першого півріччя 2026 року обліковано 16 кримінальних правопорушень проти довкілля, до суду скеровано 12 обвинувальних актів, а судами вже ухвалено 3 обвинувальні вироки. З початку року зареєстровано 11 кримінальних проваджень за статтею 438 КК України за фактами злочинів, унаслідок яких завдано шкоди навколишньому природному середовищу. А загалом цьогоріч процесуальне керівництво прокурори здійснювали у 38 кримінальних провадженнях щодо 120 правопорушень, вчинених збройними силами держави-агресора проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку у сфері довкілля.

Зауважу також, що українське законодавство допускає можливість правової оцінки тих самих подій як за статтею 438 КК України, так і за статтею 441 КК України, що за певних обставин можуть доповнювати один одного.

Як приклад – це розслідування підриву російськими військовими Каховської ГЕС у червні 2023 року. За цим фактом було розпочато кримінальні провадження за статтями 441 та 438 КК України. Наслідки цього злочину вийшли далеко за межі Херсонської області та набули загальнодержавного і міжнародного значення. Відбулися масштабне затоплення територій, руйнування природних комплексів, загибель людей і суттєві зміни у стані екосистем. Наразі процесуальне керівництво у цьому провадженні здійснює Спеціалізована екологічна прокуратура Офісу Генерального прокурора.

Варто також враховувати, що практика розслідування та судового розгляду справ про екоцид як в Україні, так і у світі тепер не є великою, що зумовлює особливо високі вимоги до формування доказової бази у таких провадженнях.

- Біосферний заповідник «Асканія-Нова» став одним із найвідоміших прикладів екологічних злочинів окупантів. У цій справі було ухвалено вирок. У чому його значення?

- Це одна з найбільш знакових справ у сфері захисту довкілля за час повномасштабної війни. Нагадаю, що 6 квітня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області ухвалив заочний вирок щодо Дмитра Мещерякова, якого окупаційна влада призначила керівником захопленої установи. Його засуджено до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна за колабораційну діяльність та порушення законів і звичаїв війни, вчиненому за попередньою змовою групою осіб (ч. 7 ст. 111–1, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України). Також суд задовольнив позов про відшкодування понад 85 мільйонів гривень збитків.

Слідство довело, що засуджений спільно з представниками окупаційної адміністрації організував незаконне вивезення рідкісних видів тварин і тих, що зникають, до Російської Федерації та тимчасово окупованого Криму.

Фактично суд визнав, що розграбування об’єкта природно-заповідного фонду в умовах окупації є складовою частиною воєнного злочину. Це важливий прецедент для подальшого притягнення до відповідальності осіб, причетних до знищення та незаконного використання природних ресурсів на окупованих територіях.

- Проте вивезення тварин тривало й надалі. На якій стадії перебуває розслідування щодо інших причетних осіб, зокрема власника кримського парку «Тайган» Олега Зубкова?

- У червні цього року за процесуального керівництва прокурорів Херсонської обласної прокуратури йому заочно повідомлено про підозру у вчиненні воєнного злочину, а вже 24 серпня цього року обвинувальний акт скеровано до суду для розгляду по суті.

Протягом 2024 року, за наявними даними, він організував щонайменше три епізоди незаконного вивезення тварин із біосферного заповідника «Асканія-Нова» до тимчасово окупованого Криму. Йдеться про представників сірої української породи великої рогатої худоби та зебр Чапмана. Загальний розмір завданих збитків перевищує 67 мільйонів гривень.

Водночас ми розглядаємо ці факти не лише як незаконне переміщення тварин. Слідство оцінює їх як посягання на національне природне надбання України та один з епізодів системного розграбування природоохоронного об’єкта міжнародного значення в умовах окупації.

- Більшість заповідних територій Херсонщини наразі через окупацію не доступні для фахівців. Як у таких умовах документують злочини проти довкілля?

- Те, що немає доступу до місця події, не означає, що ми позбавлені можливості збирати докази.

Для документування злочинів ми використовуємо комплексний підхід. Це супутникові знімки, аерокосмічні дані, матеріали ДСНС, Державної екологічної інспекції, профільних наукових установ, а також свідчення очевидців.

Поєднання різних джерел допомагає встановлювати площі пожеж, масштаби руйнувань природних територій, фіксувати наслідки бойових дій та проводити розрахунок завданих збитків навіть на тимчасово окупованих територіях.

Наприклад, в Азово-Сиваському національному природному парку внаслідок пожежі на косі Бирючий Острів було знищено понад 56 гектарів території. За розрахунками Державної екологічної інспекції Південного округу, збитки становлять понад 1,5 мільярда гривень.

У Національному природному парку «Нижньодніпровський» за допомогою супутникових даних встановлено десятки вирв від вибухів, численні осередки займання вогнем та понад тисячу гектарів випаленої території.

Також розслідуємо факти пожеж у заповідному урочищі «Недогірський ліс» та Національному природному парку «Джарилгацький», де вогнем було охоплено значні площі природоохоронних територій.

- Наскільки важлива для прокуратури співпраця з екологічними організаціями та громадськістю під час документування злочинів проти довкілля?

- Це справді дуже важливе додаткове джерело інформації про стан довкілля та наслідки збройної агресії. Зокрема, ми взаємодіємо з обласною організацією Всеукраїнської екологічної ліги (ХОО ВЕЛ).

Для прокуратури така співпраця корисна на етапі виявлення та первинного документування можливих фактів кримінальних правопорушень, а також для розуміння характеру та масштабів впливу на довкілля. Водночас інформація, отримана від громадських організацій, потребує відповідної перевірки та, за необхідності, підтвердження іншими доказами – документами, матеріалами дистанційного зондування Землі, висновками експертів, даними державних органів та іншими належними джерелами.

У кожному випадку така інформація оцінюється в сукупності з іншими доказами. Це особливо важливо в умовах тимчасової окупації і через те, що немає фізичного доступу до значної частини території Херсонщини, де доводиться поєднувати різні джерела інформації.

У нацпарку "Камянська Січ під час окупації вирубали понад тисячу дерев

- Чи можемо вже говорити про фактичну втрату або незворотну зміну певних унікальних природних комплексів Херсонщини внаслідок збройної агресії Російської Федерації? Зокрема, що відбувається з Джарилгачем?

- Херсонщина має унікальні природні комплекси, значна частина яких зазнала негативного впливу внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Водночас говорити про їхню повну або незворотну втрату наразі передчасно. Через тимчасову окупацію певних територій та фізичне обмеження доступу до них немає можливості провести повноцінне обстеження.

Водночас уже наявні дані свідчать про суттєвий негативний вплив війни на природні комплекси Херсонщини.

Унаслідок воєнних дій пошкоджено місця існування цінних видів флори та фауни, а під загрозою знищення або значного пошкодження перебувають об’єкти Смарагдової мережі, водно-болотні угіддя міжнародного значення, території природно-заповідного фонду та біосферні заповідники.

Окремим прикладом є наслідки підриву Каховської гідроелектростанції, який призвів до знищення унікальних заплавних екосистем Нижнього Дніпра та спричинив довгострокові зміни природного середовища.

Ще одним показовим прикладом є Національний природний парк «Джарилгацький». Дії окупаційних військ, зокрема створення насипу між островом Джарилгач та материковою частиною і влаштування на його території військового полігону, спричинили негативний вплив на природні комплекси та екосистему Джарилгацької затоки. Окремо розслідується кримінальне провадження за фактом пожежі на острові Джарилгач, яка виникла внаслідок обстрілу військовими Російської Федерації. Попередня площа пожежі у заповідній зоні становила приблизно 1 тис. га.

Водночас питання остаточної втрати конкретного природного комплексу або незворотності відповідних змін потребує наукового дослідження та експертного оцінювання. Саме тому у кримінальних провадженнях важливо документувати не лише безпосередню шкоду, а й довгострокові наслідки для екосистем, біорізноманіття та можливості їх відновлення.

Для прокуратури принципово важливо встановити повну картину таких наслідків, зокрема можливість відновлення природного стану.

Адже наслідки війни для довкілля не обмежуються моментом обстрілу чи виникнення пожежі. Знищення або істотна зміна природних екосистем може мати наслідки на десятки років, а в деяких випадках – бути фактично незворотною. Саме тому важливо забезпечити належне документування таких наслідків уже зараз, щоб надалі вони могли бути належно встановлені, оцінені та використані для притягнення винних осіб до відповідальності та відшкодування заподіяної шкоди.

- Чи не стало воєнне лихоліття прикриттям для традиційних екологічних правопорушень – незаконних рубок чи браконьєрства?

- Статистика свідчить, що такі злочини нікуди не зникли.

Із 320 кримінальних проваджень у сфері охорони довкілля, процесуальне керівництво в яких здійснюють органи прокуратури Херсонської області, найбільшу частку становлять факти незаконного вирубування лісу – 201 провадження. Ще 17 стосуються незаконного рибного промислу, 9 – порушення правил охорони або використання надр, 7 – забруднення чи псування земель.

Водночас воєнні злочини проти довкілля відрізняються одні від одних масштабом та характером наслідків. Їхній вплив часто виходить далеко за межі певної території та може зберігатися десятиліттями.

Ще більше, деякі факти незаконного вирубування напряму пов'язані з діями російських військових. Наприклад, у Національному природному парку «Кам’янська Січ» встановлено факт незаконного вирубування понад тисячі дерев під час окупації території.

- Чи є вже реальні вироки представникам вищого військового командування Російської Федерації за злочини, які спричинили шкоду довкіллю?

- Такі вироки вже є. Жовтневий районний суд Кривого Рогу визнав винними генерал-майора збройних сил РФ Михайла Яснікова та полковника Дмитра Маркова у порушенні законів та звичаїв війни та призначив їм покарання у вигляді 12 років позбавлення волі.

Суд установив, що вони віддавали накази щодо захоплення Каховської ГЕС та Північнокримського каналу.

Хоча вирок ухвалено за воєнний злочин, ці дії мали безпосередні наслідки для екологічної безпеки регіону. Вони стали частиною подій, які спричинили масштабні негативні наслідки для природного середовища та водних ресурсів півдня України.

Це важливий сигнал про те, що до відповідальності притягують не лише безпосередніх виконавців, а й осіб, які ухвалювали та реалізовували злочинні рішення.

Формуємо доказову базу для розгляду міжнародними судовими інституціями

- Які ключові завдання сьогодні стоять перед екологічною прокуратурою?

- Наше головне завдання – не лише зафіксувати факт злочину, а й установити всіх, хто причетний до його вчинення.

Для цього необхідно побудувати безперервний доказовий ланцюг: хто саме ухвалював рішення, давав накази, організовував або безпосередньо вчиняв дії, які призвели до знищення природних екосистем.

Наслідки війни для довкілля Херсонщини не обмежуються моментом вибуху чи пожежі. У багатьох випадках ідеться про втрату унікальних природних комплексів, відновлення яких потребуватиме десятиліть, а певні зміни, як я вже казав, можуть бути незворотними.

Ще раз наголошу, що сьогодні ми документуємо злочини не лише для українських судів. Ми формуємо доказову базу, яка в майбутньому може стати підґрунтям для того, щоб ці факти розглянули міжнародні судові інституції та були активовані механізми компенсації завданої шкоди.

Джерело: Укрінформ https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/4159712-gennadij-znahorenko-nacalnik-specializovanoi-ekologicnoi-prokuraturi-hersonskoi-oblprokuraturi.html