Карпатський саміт: понад 40 мільярдів євро інвестицій і ризики для природи

У Буковелі формуванням інвестиційного портфеля майже зі 100 проєктів завершився перший саміт країн «Карпатської вісімки», під час якого учасники підписали спільну декларацію та започаткували Карпатську інтеграційну ініціативу. Офіційно захід презентували як майданчик для посилення безпекової, інфраструктурної та енергетичної співпраці сусідніх держав.

Водночас масштаб розвитку викликає питання у природоохоронців. На їхню думку, задекларовані економічні плани загрожують остаточною втратою заповідного потенціалу Карпат.

Майже 100 проєктів та понад 40 мільярдів євро

Україна разом із партнерами (Польща, Румунія, Словаччина, Чехія, Угорщина, Австрія та Сербія) представила портфель загальною вартістю понад 40 мільярдів євро. Як зауважують у Міністерстві економіки та довкілля України, до нього увійшли 55 українських і понад 40 міжнародних проєктів.

За підсумками саміту сторони досягли інвестиційних, фінансових і торговельних домовленостей на понад мільярд євро. Новий формат має стати майданчиком для координації спільних проєктів у сфері економіки, енергетики, транспорту, безпеки та транскордонної співпраці.

Саме енергетика становить значну частину проєктів. Йдеться, зокрема, про розвиток відновлюваних джерел енергії, систем накопичення, розподіленої генерації та енергетичної інфраструктури.

А як же природа?

У своїх виступах учасники саміту запевняли, що окрему увагу приділятимуть захисту спадщини Карпатського макрорегіону, зокрема його унікального біорізноманіття, культурних ландшафтів і традиційного способу життя гірських громад; розвитку циркулярної економіки, протидії транскордонному забрудненню та управлінню кліматичними ризиками.

Проте природоохоронці наголошують, що неможливо будувати спроможну європейську державу, паралельно руйнуючи її природний щит, адже, за їхніми словами, повені, посухи та зсуви ґрунту в Карпатах є прямим наслідком саме споживацького ставлення до гірських екосистем.

Оскільки декларація передбачає розвиток електроенергетичної, теплової та газової інфраструктури, розподіленої генерації, відновлюваної енергетики, систем накопичення та енергоефективності, то саме захист природних територій має стати одним із ключових питань під час реалізації проєктів.

Проте наскільки ці наміри узгоджуються з практикою, показує ситуація на полонині Руна в Закарпатській області, де наразі триває  будівництво вітроелектростанції, яке стартувало 2025 року без проведення обов’язкової оцінки впливу на довкілля.

Нагадаємо: раніше ми повідомляли про вирубування лісу під об’єкти вітропарку, попри наявність на території червонокнижних видів рослин і тварин, зокрема плямистої саламандри – виду, що охороняється в Україні та на міжнародному рівні. 

Свого часу внаслідок численних судових позовів та громадського обурення, що виникло після оголошення планів забудови цієї природної території 30 вітряками, Міндовкілля призупинило розгляд документів з оцінки впливу на довкілля, але в лютому 2026 року – погодило його, аргументуючи важливою роллю проєкту для стійкості енергосистеми під час війни.

Після цього природоохоронці звертались до Міністерства економіки з проханням проконтролювати виконання умов висновку з оцінки впливу на довкілля, але безрезультатно. Ба більше – під час повторного візиту на ділянку вони виявили, що червонокнижні рослини вже знищені, а ліс зрубаний.

Звернення до Державної екологічної інспекції теж не дало результату: там відмовились проводити перевірку. Як і Закарпатська ОВА відмовилась  створити охоронні зони для місць зростання та перебування рідкісних видів у місцях будівництва ВЕС.

Петиція щодо захисту високогір'я Карпат, яка набрала понад 26 тисяч підписів, та звернення про недопустимість знищення Карпат підписане 174 українськими науковцями ігноруюються. Як і законодавчі обмеження для об'єктів відновлюваної енергетики на території вище 1000 метрів над рівнем моря.

Джерело: Еко.Центр https://eco.rayon.in.ua/news/1103192-karpatskii-samit-ponad-40-miliardiv-jevro-investicii-i-riziki-dlia-prirodi