29.09.2026
Мільярди на відбудову: як не профінансувати проєкти, що шкодять довкіллю
Зрубати ліс заради залізниці чи витратити мільйони на газовий проєкт, який потім скасує Єврокомісія? ...
29.09.2026
Від супутникового знімка до доказу: НЕЦУ про документування екологічної шкоди війни
24 вересня фахівці НЕЦУ Руслан Гаврилюк і Владислав Балінський представили на Х Харківському міжнародному ...
28.09.2026
На дні колишнього Каховського водосховища виявили предмет, схожий на протикорабельну міну
Про небезпечну знахідку повідомили ДСНС. Розповідаємо, як ця міна могла опинитись у водах Дніпра.
Під ...

24 вересня фахівці НЕЦУ Руслан Гаврилюк і Владислав Балінський представили на Х Харківському міжнародному юридичному форумі підходи до документування екологічних наслідків війни. Йшлося про поєднання громадських спостережень, польових досліджень, супутникових даних і наукової верифікації для створення перевірюваних екологічних доказів, зокрема щодо забруднення та інших воєнних впливів на Чорне й Азовське моря.
Доповіді були включені до панельної дискусії «Еколого-правова громадська платформа: відновлювально-компенсаційні механізми відшкодування шкоди довкіллю в умовах збройної агресії».
Голова Ради НЕЦУ Руслан Гаврилюк і гідробіолог, керівник Одеського філіалу НЕЦУ, головний редактор онлайн видання «Зелений лист» Владислав Балінський представили два взаємодоповнювальні напрями роботи: громадський збір і збереження екологічних свідчень та наукову перевірку супутникових спостережень у Чорному й Азовському морях.
У доповіді «Інструменти громадянської науки (Citizen Science) в оцінці впливу війни на довкілля» Руслан Гаврилюк розповів, як громадські ініціативи можуть доповнювати офіційний екологічний моніторинг — зокрема там, де доступ фахівців обмежений небезпекою або браком ресурсів.
Він представив досвід НЕЦУ із громадськими екологічними обсерваторіями, залученням місцевих спільнот, інструментами цифрової фіксації спостережень і польовими дослідженнями. Окрему увагу було приділено відбору проб ґрунту, води й донних відкладів у районах впливу бойових дій, а також збереженню координат, часу та першоджерел кожного спостереження.
Одним із практичних інструментів цієї роботи є Платформа екологічних доказів Чорного моря з інтерактивною картою інцидентів. Її завдання — не надавати правову кваліфікацію подіям, а зберігати матеріали, які можна простежити до джерела, перевірити та використати для подальших експертних досліджень.
Владислав Балінський у доповіді про дистанційне зондування як інструмент фіксації екологічних наслідків війни показав результати досліджень морських забруднень 2026 року. Раніше апробовану методику, що поєднує радарні та оптичні знімки Sentinel-1 і Sentinel-2 з метеорологічними моделями й польовими спостереженнями, цього року доповнив систематичний аналіз теплових аномалій NASA FIRMS.
Новий компонент дає змогу відстежувати не лише просторовий слід забруднення, а й часову динаміку пожеж та інших теплових подій. Це особливо важливо там, де повідомлення про інцидент, окремий супутниковий кадр і реальний перебіг подій не збігаються.
Серед представлених прикладів — квітневий розлив рослинної олії біля Чорноморська, липневі екологічні епізоди в Азовському морі, зокрема підтверджене мультисенсорним аналізом поверхневе забруднення в Темрюцькій затоці, а також події в районі порту Тамань. Останній випадок демонструє, як оптичні знімки, тепловий ряд і спостереження за дрейфом плівки допомагають перевіряти різні версії походження забруднення.
Окремим прикладом став випадок Golden Leo: після ракетного удару судно затонуло неподалік Одеси. У таких ситуаціях дослідницька увага має поширюватися із поверхні моря на придонні води та донні відклади: відсутність помітної плями не означає відсутності довгострокового екологічного ризику.

Обидві доповіді об’єднує підхід, за якого кожне спостереження має власне джерело, дату, географічну прив’язку та опис способу перевірки. Супутникові знімки, теплові ряди, польові фото, відібрані проби й результати експертиз можуть взаємно доповнювати одне одного, не підміняючи факт припущенням.
Така система документування необхідна для обґрунтованої оцінки екологічної шкоди й підготовки матеріалів для судових та майбутніх репараційних процесів. Наукова фіксація не замінює експертизи або юридичної кваліфікації — вона створює для них перевірювану основу.
Джерело: НЕЦУ https://necu.org.ua/vid-suputnykovogo-znimka-do-dokazu-neczu-pro-dokumentuvannya-ekologichnoyi-shkody-vijny/