02.10.2026
Селі в Карпатах: чому виникають грязе-кам’яні потоки та як забудова збільшує ризики
Селеві потоки в Українських Карпатах виникають за поєднання кількох умов: наявності нестійких ґрунтів, ...
01.10.2026
Понад 304 тисячі мальків випустили у водойми Карпат: серед них два червонокнижні види
У 2026 році у водойми Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей за кошти ...
01.10.2026
Водність Дністра залишається критично низькою: Україна та Молдова продовжать координувати спільні дії
За даними Українського гідрометеорологічного центру, у вересні приплив води до Дністровського ...

Селеві потоки в Українських Карпатах виникають за поєднання кількох умов: наявності нестійких ґрунтів, достатньої кількості води для їхнього розмиву та крутих схилів. Водночас масштаб наслідків значною мірою залежить від того, як люди використовують території поблизу гірських потоків.
Про фактори, які сприяють формуванню селів, та способи прогнозування селевої небезпеки розповіли фахівці Івано-Франківського обласного центру з гідрометеорології.
Селевий потік – це рух води, насиченої ґрунтом, піском, камінням та іншим уламковим матеріалом. Для його виникнення, за даними фахівців, мають одночасно збігтись три умови: на схилі повинен бути достатньо товстий шар дрібних мінеральних частинок, має надійти значна кількість води, здатної змити цю масу, а схил повинен мати достатню крутизну – не менше 10 градусів.
Особливо небезпечними селі можуть бути у щільно заселених районах. Фахівці звертають увагу на забудову прибережних захисних смуг – територій уздовж водних об’єктів, де діють обмеження на господарську діяльність.
Для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як три гектари ширина прибережної захисної смуги становить 25 метрів. Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина такої смуги подвоюється.
За дотримання цих вимог можна було б зменшити ризики для споруд, які розташовані безпосередньо біля русел струмків. Саме такі об’єкти, за словами фахівців, часто зазнають пошкоджень під час сходження селів.
Додаткову небезпеку створюють уламки зруйнованих споруд. Вони можуть утворювати затори в руслі, зокрема біля мостів та на звужених ділянках, і спричиняти підпір води.
У Карпатах проблема забудови прибережних територій особливо актуальна через гірський рельєф. Ділянки біля берегів часто є пологішими, тоді як придатних для будівництва земель небагато. Водночас населені пункти межують із територіями національних парків, де будівництво заборонене.

На формування селевих потоків впливає не лише рельєф і кількість опадів, а й стан рослинного покриву.
Фахівці Івано-Франківського обласного центру з гідрометеорології наголошують на особливій ролі лісів, які сприяють перетворенню поверхневого стоку на внутрішньоґрунтовий, уповільнюючи формування сумарного стоку та зменшуючи шкідливу дію води на поверхні.
Водночас господарська діяльність може посилювати ерозійні процеси. У матеріалі центру зазначається, що після масштабних повоєнних рубок 1947-1957 років у гірських лісах Карпат вирубали понад 73 мільйони кубометрів деревини на площі більш як 263 тисячі гектарів.
Окремою проблемою є трелювання деревини на крутих схилах. За даними фахівців, після цього 60-90% поверхні ґрунту може залишатись без лісової підстилки, яка захищає його від ерозії. Під дією опадів трелювальні волоки поглиблюються і можуть перетворюватись на яри.
Відтак стан рослинного покриву водозбірної площі має важливе значення для регулювання поверхневого стоку та стійкості ґрунтів.
В Україні селеві процеси спостерігаються у гірських районах Карпат і Криму, а також на правобережжі Дніпра.
За наведеними фахівцями даними, селеві процеси охоплюють близько 40% території Закарпатської області, 33% Івано-Франківської та 15% Чернівецької області. У Криму вони поширюються приблизно на 9% території. У долинах ярів на Південному березі Криму селі, за матеріалами центру, можуть виникати з періодичністю 11-12 років.
Сходження селевих потоків може пошкоджувати або знищувати дороги, залізничні шляхи, мости, греблі, житлові будинки, лінії зв’язку та електропередач.
Окремою проблемою є розмивання берегів і деформація русел річок. У деяких випадках конус виносу селевого потоку, який складається з уламкового матеріалу, може повністю перегородити русло та порушити гідрологічний режим річки.
Селеві потоки також здатні замулювати сільськогосподарські угіддя. У матеріалі фахівців зазначено, що відомі й випадки загибелі людей через сходження селів.
Одним із можливих способів покращити прогнозування селевої небезпеки фахівці називають створення мережі дистанційних автоматизованих опадомірів. Такі прилади могли б передавати інформацію про локальні опади в реальному часі.
Втім, для створення такої мережі необхідні значні ресурси. Серед проблем – велика кількість селенебезпечних територій, локальний характер опадів, складнощі зі зв’язком у гірській місцевості, необхідність регулярного обслуговування обладнання, а також ризики його пошкодження чи крадіжки.
Фахівці зазначають, що посилення селевих процесів на тлі затяжних зливових дощів і повеней останніх років потребує детальнішого вивчення територій, де можуть формуватись селеві потоки.
При цьому опади є лише одним із факторів, який може запустити процес. Здатність території до формування селів визначається також її геологічними та геоморфологічними особливостями, станом рослинного покриву та антропогенним впливом.
Джерело: Еко.Район https://eco.rayon.in.ua/news/1106059-seli-v-karpatax-comu-vinikaiut-griaze-kamiani-potoki-ta-iak-zabudova-zbilsuje-riziki