Українські ліси як стрес-тест на стійкість: чотири уроки для Європи

Українські ліси нині проходять чи не найсуворішу перевірку на стійкість. І хоча війна створює унікальні руйнівні обставини для України, чимало викликів є спільними для Європи: кліматичні аномалії, фрагментація екосистем та дедалі більша невизначеність. 

Український досвід змушує замислитися: наскільки європейські екосистеми та моделі управління ними готові до криз, характер та масштаб яких ми не завжди можемо передбачити? Ця тема стала одним із фокусів європейської конференції AgRI 2040: Research and Innovation for Agriculture, Forestry and Rural Areas у Брюсселі, присвяченої формуванню майбутніх пріоритетів досліджень та інновацій для сільського господарства, лісового сектору та сільських територій Європи до 2040 року. Дискусія мала на меті визначити напрями майбутніх інвестицій у дослідження та інновації, зокрема в межах європейської програми Horizon Europe.  

Український погляд на проблему під час сесії "Багатофункціональні ліси" представила Ганна Лобченко — менеджерка проєктів напряму "Ліси"WWF-Україна та регіональна координаторка WWF у Центральній та Східній Європі.  

"Стійкість не народжується під час кризи. Криза лише демонструє, чи була ця стійкість закладена заздалегідь, — зазначає Ганна Лобченко. — Нам потрібно не просто долати наслідки, а завчасно створювати умови, за яких ліси зможуть адаптуватися, самовідновлюватися та надалі виконувати свої екологічні, соціальні й економічні функції". 

Порушення і кризи можна розглядати як стрес-тест, який виявляє як слабкі місця, так і те, що працює в управлінні багатофункціональними лісами 

Чотири уроки для лісів майбутнього 

Спираючись на досвід України, WWF-Україна окреслив чотири напрями, які мають бути важливими для майбутніх досліджень та інновацій у лісовому секторі. 

1. Вчитися у природи 

Праліси та старовікові ліси — це не просто осередки біорізноманіття, а природні еталони. Вони демонструють, як екосистеми реагують на зміни й зберігають рівновагу впродовж століть. В Україні ідентифіковано понад 100 тисяч гектарів таких лісів. Їхнє довгострокове вивчення допоможе зрозуміти природні механізми стійкості й враховувати їх в управлінні лісами майбутнього. 

2. Створювати доказову базу для змін 

Від лісового господарства очікують адаптації до нових умов, але для зміни практик потрібні докази: що працює, де, за яких умов і які наслідки це матиме через десятиліття. Нам потрібні докази не лише для підтвердження того, що ми робимо сьогодні, а для того, щоб зрозуміти, як змінювати практики завтра. 

Зокрема, перехід до наближеного до природи лісогосподарювання потребує довготривалого моніторингу, дослідних ділянок та майданчиків для практичних експериментів. Але важливо не лише генерувати нові знання, а й створювати умови для їх перевірки на практиці та подальшого поширення успішних підходів. Це особливо важливо для лісів, де природні процеси тривають десятиліттями — значно довше за типовий цикл фінансування окремого дослідницького проєкту. 

3. Бачити ландшафт цілісно 

Стійкість лісів неможливо забезпечити, працюючи лише в певних їхніх адміністративних чи фізичних межах. Лісові, водні екосистеми, сільськогосподарські території взаємопов’язані, а їхня стійкість залежить від характеру землекористування та екологічної сполученості територій. Дослідження мають допомагати управляти взаємозв'язками на рівні всього ландшафту, а не лише окремими лісовими ділянками. 

4. Розвивати гнучкість управління 

Передбачити кожну загрозу неможливо, але цілком реально створити системи управління, здатні навчатися та коригувати дії в умовах невизначеності. Стійкість — це не лише характеристика екосистеми, а й характеристика системи управління нею. Тому поряд із дослідженням екологічних процесів важливо розвивати інституції та механізми, які дозволяють використовувати нові знання на практиці й коригувати рішення відповідно до змін. 

Діяти на випередження 

Формування стійких та багатофункціональних лісів, здатних залишатися стійкими у 2040 році й надалі, вимагає відмови від короткострокових рішень. Потрібні довгострокові дослідження, міждисциплінарний підхід, тісний зв'язок між наукою та практикою і, найголовніше, — сміливість інвестувати в стійкість заздалегідь, а не тоді, коли криза вже сталася. 

Джерело: WWF​-Україна https://wwf.ua/?21595391/ukrainski-lisy-yak-stres-test-na-stiikist-chotyry-uroky-dlia-yevropy