На дні Каховського водосховища верби виросли до дев’яти метрів: науковці досліджують нову екосистему

На дні колишнього Каховського водосховища науковці досліджують молоді вербово-тополеві ліси, які сформувались після знищення Каховської греблі.

Як повідомляють в Інституті ботаніки Національної академії наук України, під час третьої у 2026 році експедиції фахівці вимірювали ріст дерев, оцінювали їхній фізіологічний стан і вивчали видове різноманіття території.

Осінню експедицію провели на території національного заповідника «Хортиця», у вербово-тополевому лісі на місці колишніх озер, які до підриву Каховської греблі сполучались з водосховищем.

Раніше, навесні та влітку, науковці працювали на моніторингових ділянках у Херсонській області, однак через погіршення безпекової ситуації восени змінили місце досліджень.

Як змінюється ліс на дні водосховища

Науковці досліджували вербу червонувату(Salix × rubens) і тополю чорну(Populus nigra). На пробних ділянках площею 16 квадратних метрів визначали щільність дерев, вимірювали їхню висоту й діаметр, рахували живі та сухі гілки й оцінювали висоту крон.

Для визначення біомаси відібрали 20 дерев – по десять кожного виду. Найвища верба сягнула дев’яти метрів. Це майже на два метри більше, ніж торік.

Також дослідники склали 12 геоботанічних описів різних типів рослинності. Серед знайдених видів – ценхрус довгоколючковий (Cenchrus longispinus), воловик Гмеліна (Anchusa gmelinii) та виноград звичайний (Vitis vinifera).

Крім того, під час експедиції зустріли жовточеревого полоза, занесеного до Червоної книги України.

Що вивчають у листках і ґрунті

Фізіологи Катерина Романенко й Олександр Поліщук продовжили сезонний моніторинг стану верб і тополь. Протягом світлової доби вони вимірювали активність фотосинтезу, газообмін і дихання листків, а також дихання ґрунту.

У польових умовах дослідники визначали індекс листкової поверхні (LAI) та нормалізований різницевий вегетаційний індекс (NDVI). Також відібрали листки для лабораторного аналізу фотосинтетичних пігментів і морфофізіологічних показників.

Обробка результатів триватиме в Інституті ботаніки. Дані допоможуть оцінити функціональний стан і продуктивність молодих деревостанів, а також дослідити, як верби й тополі пристосовуються до сезонних змін умов середовища.

Дослідження проводять у межах наукової теми Національної академії наук України, присвяченої методам оцінювання впливу воєнних дій на різноманіття рослин у природних екосистемах, визначенню втрат і дослідженню їхнього потенціалу до відновлення та адаптації.

В експедиції також брали участь фахівці біосферного заповідника «Асканія-Нова», національного природного парку «Холодний Яр», Української природоохоронної групи, заповідника «Хортиця» та Брауншвейзького технічного університету в Німеччині.

Разом із науковцями працювали представники медіа, які готують документальний фільм і журналістські матеріали про вплив війни на природу, польові дослідження та формування нових екосистем на дні колишнього водосховища.

Нагадаємо: Каховську ГЕС російські окупанти підірвали уночі 6 червня 2023 року. Руйнування греблі призвело до масштабної гуманітарної та екологічної катастрофи, затоплення десятків населених пунктів на правому та лівому берегах Херсонщини та спустошення Каховського водосховища.

Джерело: Еко.Район https://eco.rayon.in.ua/news/1108404-na-dni-kaxovskogo-vodosxovishha-verbi-virosli-do-deviati-metriv-naukovci-doslidzuiut-novu-ekosistemu