Зустріч з міністром мінекономіки та захисту довкілля: місія (не)можлива?

Нещодавно представники команди ЕПЛ взяли участь у зустрічі керівництва Міністерства економіки та захисту довкілля України з представниками природоохоронного руху.

Зустріч розпочалася з презентації міністра Олександра Кравченка планам роботи Мінекономіки на 2026-2027 роки. У своїй промові міністр запевнив про незмінність і важливість напрямку руху країни до кліматичної нейтральності у 2050 році, про запровадження системного діалогу з Європейською комісією стосовно питань СВАМ.

Міністр звернув свою увагу на необхідність проведення реформи державного екологічного контролю, державного моніторингу якості повітря, юридичної відповідальності за злочини проти довкілля. Пан міністр зазначив важливість проведення і секторальних реформ. Зокрема, у 2026-2027 роках мають бути розроблені проєкти законів про національну систему торгівлі квотами на викиди парниковими газами, про таксономію довкіллєвої сталої економічної діяльності та сприяння довкіллєво сталому інвестуванню, вдосконалені методології впровадження екологічних оцінок, розширено територію природно-заповідного фонду, прийнято закон про території збереження.

Виконавчий директор ЕПЛ Олена Кравченко у своєму виступі зазначила, що транспонування і впровадження 210 директив і регламентів потребує сучасної європейської архітектури екологічного врядування. Така архітектура врядування потребує окремого міністерства захисту довкілля, низки агентств та інспекцій під керівництвом профільного міністерства, збільшення штату працівників, логічної структури міністерства, яка би відповідала завданням та викликам досягнення 11 бенчмарків, виконання завдань 27 розділу “Довкілля та зміна клімату”. Олена зазначила, що ЕПЛ провела ґрунтовне аналітичне дослідження інституційної спроможності сфери охорони і збереження довкілля від центральних органів влади до органів місцевого самоврядування територіальних громад і передала керівництву міністерства паперову версію дослідження. З електронною версією можна ознайомитися тут:  Олена зауважила, що успішної транспозиції і впровадження Пташиної і Оселищної директив неможливо якісно реалізувати без розширеного департаменту збереження біорізноманіття чи взагалі окремого агентства зі збереження природи та наголосила, що про інституційну спроможність з охорони і збереження біорізноманіття зроблено окреме аналітичне дослідження спільно з колегами з УПГ та Агентства зі збереження природи Чеської Республіки. Керівному складу міністерства було передано паперову версію дослідження. З електронною версією можна ознайомитися тут: 

Олена Кравченко нагадала також, що виконання Україною своїх зобов’язань за міжнародним екологічними договорами є також частиною євроінтеграційних завдань, і такі завдання останнім часом не є у фокусі міністерства. Так, Україною з жовтня 2022 року не виконується рішення Наради Сторін Оргуської конвенції, про яке ЕПЛ неодноразово нагадувало. Більш детально з рішенням Наради Сторін можна ознайомитися тут: 

Старший аналітик, еколог ЕПЛ Катерина Полянська розпочала свій виступ з Національного природного парку «Камʼянська Січ» в Херсонській області та його колективу, який мужньо продовжує працювати під час війни для збереження природи. Міністру було передано публікацію, присвячену цим подіям https://epl.org.ua/human-posts/natsionalnyj-pryrodnyj-park-kam-yanska-sich-vijna-proty-pry-rody/.

Друга частина виступу була присвячена збереженню високогір’я Українських Карпат від знищення ВЕСами. Катерина звернула увагу на руйнування полонини Руна, схилів гори Гостра, гори Пікуй, загрозам Свидовецькому хребту та полонині Боржава, планам побудови 300 вітряків та загрозам карпатським екосистемам. Розвиток відновлювальної енергетики не має знищувати реліктові та унікальні природні комплекси, праліси, альпійські луки, рідкісні види рослин і тварин, природну спадщину України. Високогір’я в Українських Карпатах займає менше ніж 1% території нашої держави.

Катерина поставила міністру запитання, чому Україна не може за прикладом інших європейських країн розглядати придатними для зведення ВЕС рівнини, деградовані землі, сільськогосподарські угіддя, території, що мають близькість до доріг та електричних мереж, та не потребують значних капіталовкладень, зокрема, зведення нових доріг в умовах високогір’я, прокладання нових ЛЕП, вирубування лісів, знищення полонин та природних водотоків. Практика Європейського Союзу свідчить, що високогір’я не є типовою територією для розвитку вітроенергетики. Із 129 579 проаналізованих вітротурбін лише 8,7% розташовані на висотах понад 1000 м, тоді як майже три чверті (72,8%) встановлені нижче 500 м над рівнем моря.

Еколог зачитала вимоги і передала паперові примірники заяви і міністру, і профільному заступникові. Зокрема, Катерина зазначила, що природоохоронна громадськість вимагає розробити та ухвалити законодавчі зміни, спрямовані на запровадження мораторію на розміщення вітроелектростанцій (ВЕС) на гірських вершинах і хребтах Карпат на висотах вище 1000 м, зупинити зведення ВЕС на полонині Руна, сприяти створенню та розширенню наявні території природно-заповідного фонду, зокрема шляхом реалізації природоохоронних ініціатив «Вільний Свидовець», «Полонина Красна», розширення національного природного парку «Верховинський» та інших цінних природних територій Карпат. Відновити рух в напрямку досягнення Україною показника заповідності 30% від площі держави, скасувати обмеження на перевірки Державною екологічною інспекцією суб’єктів господарювання на територіях, де не ведуться активні бойові дії та ін. З повним текстом відкритого звернення можна ознайомитися тут: 

Вцілому під час зустрічі присутні представники природоохоронного руху підняли значний пласт проблем: від горизонтальних реформ до секторальних: інституційна спроможність формувати і реалізовувати політику у сфері збереження довкілля, наявність суб’єктності міністерства, спроможність і політична воля на проведення реформ державного екологічного контроль, моніторингу, охорони і збереження природи, управління відходами, формування адекватної політики впровадження ВДЕ, ядерної безпеки, жорстокого поводження з тваринами, запровадження мораторію на видобуток торфу та бурштину тощо.

Маємо надію, що представники природоохоронного руху були почуті, а зустрічі стануть систематичними, тематичними і такими, які приноситимуть спільний результат з просування довкіллєвих реформ.

Джерело: ГО ЕПЛ https://epl.org.ua/announces/zustrich-z-ministrom-minekonomiky-ta-zahystu-dovkillya-misiya-ne-mozhlyva/