Як Україні відбудовувати дороги без шкоди для дикої природи?

05.11.2026

Щороку на дорогах Європи фіксують орієнтовно 500 000 зіткнень транспортних засобів із дикими тваринами. Вони призводять приблизно до 300 смертей людей, загибелі 300 мільйонів хребетних тварин і близько 1 млрд доларів збитків. У США ці цифри ще більші: від 1 до 2 мільйонів зіткнень на рік, близько 200 людських смертей, 350 мільйонів загиблих хребетних і 8 млрд доларів збитків.  

Водночас дані про такі випадки досі фрагментарні, зберігаються в різних установах і не синхронізуються між собою, а також недостатньо використовуються під час планування дорожньої інфраструктури. 

Як змінити цю ситуацію та зробити транспортну інфраструктуру безпечнішою як для людей, так і для диких тварин? Саме цьому питанню був присвячений міжнародний онлайн-вебінар "Від даних про зіткнення транспортних засобів із дикими тваринами — до кращих рішень у дорожній сфері", що відбувся 22 жовтня в межах міжнародної інтегрованої програми GRID, яку в Україні реалізує Всесвітній фонд природи WWF-Україна у співпраці з національними та міжнародними партнерами. 

Від наукових даних до інфраструктурних рішень 

Вебінар відбувся в межах міжнародної інтегрованої програми GRID (Greening Transportation Infrastructure Development), спрямованої на розвиток транспортної інфраструктури з урахуванням потреб збереження біорізноманіття, екологічної сполучності та природних екосистем. Захід об'єднав науковців, представників державного сектору, природоохоронних організацій і страхового бізнесу. 

Експерти обговорили, як якісний збір, стандартизація й аналіз даних допомагають: 

• визначати ділянки доріг з підвищеним ризиком; 
• планувати безпечнішу дорожню інфраструктуру; 
• ухвалювати обґрунтовані інвестиційні рішення; 
• зменшувати негативний вплив транспорту на біорізноманіття. 

Серед запрошених експертів — д-р Клара Гріло (Dr. Clara Grilo), провідна дослідниця Дослідницької групи з екології інфраструктури BIOPOLIS–CIBIO, та д-р Марсель Хайзер (Dr. Marcel Huijser), старший еколог-дослідник Західного інституту транспорту при Університеті штату Монтана. 

До панельної дискусії долучилися: 

• Валерія Чубенко, головна спеціалістка Відділу збереження біорізноманіття Департаменту природно-заповідного фонду, природоохоронних територій та біорізноманіття Міністерства економіки та довкілля України; 
• д-р Арно Деб'є (Dr. Arnaud Desbiez), засновник і директор Інституту збереження диких тварин у Бразилії; 
• д-р Дипанкар Гейш (Dr. Dipankar Ghose), старший директор напряму "Збереження біорізноманіття" WWF-Індія; 
• Ерік Гоффман (Eric Hoffman), керівник напряму консалтингу зі страхування від нещасних випадків Zurich Resilience Solutions. 

Представники різних країн поділилися практичним досвідом того, як результати досліджень і моніторингу можуть впливати на рішення дорожніх служб, державних установ та фінансових організацій. 

Як війна в Україні вплинула на інфраструктуру країни та які плани Уряду щодо її відновлення? 

Повномасштабне вторгнення Росії завдало значної шкоди не лише транспортній інфраструктурі України, а й природним екосистемам. Руйнування доріг і мостів, лісові пожежі, пошкодження природних оселищ та порушення екологічних коридорів впливають на можливості безпечного пересування людей і звичні маршрути переміщення диких тварин. 

Як зазначила Валерія Чубенко, головна спеціалістка Відділу збереження біорізноманіття Міністерства економіки та довкілля України, ці виклики набувають особливого значення з огляду на масштаби транспортної мережі країни. Загальна протяжність автомобільних доріг загального користування становить близько 170 тисяч кілометрів, а довоєнна протяжність міжнародних транспортних коридорів перевищувала 5 тисяч кілометрів. 

Після 2022 року, в умовах припинення цивільного авіасполучення та суттєвого обмеження водних перевезень, автомобільні дороги стали ще важливішими для економіки, гуманітарної логістики та зв'язків із європейськими партнерами. Водночас війна створила додаткові ризики для дорожньої безпеки та біорізноманіття. 

"Через російські атаки на енергетичну інфраструктуру виникають перебої з електропостачанням, і окремі ділянки доріг залишаються без належного освітлення. Це ускладнює водіям можливість вчасно помітити тварину на проїзній частині. Крім того, вибухи, обстріли та рух військової техніки можуть спричиняти стрес і дезорієнтацію диких тварин. Вони змушені залишати звичні місця перебування, змінювати маршрути переміщення та іноді раптово виходять на дороги. Руйнування природних оселищ і порушення екологічних коридорів додатково загострюють цю проблему", — пояснює Валерія Чубенко. 

Окремим викликом стала зміна транспортних потоків. Зокрема, після початку повномасштабного вторгнення зросло навантаження на міжнародну автомобільну дорогу М06 Київ–Чоп через перенаправлення вантажних перевезень, гуманітарну логістику та посилення транспортного сполучення із західними сусідами України. Зростання інтенсивності руху, зокрема вночі, у поєднанні зі змінами маршрутів диких тварин створює додаткові ризики для людей і природи. 

Саме тому М06 стала фокусом українського пілотного проєкту GRID, спрямованого на впровадження природоорієнтованих підходів до розвитку транспортної інфраструктури. 

Водночас Україна розглядає відновлення пошкоджених доріг не лише як необхідність відбудувати зруйноване, а й як можливість змінити самі принципи інфраструктурного планування. 

"Для нас принципово важливо, щоб відбудова означала не просто повернення до довоєнного стану, а впровадження сучасних підходів, які від початку враховують потреби людей, природи та економіки. Наш підхід полягає в тому, щоб інтегрувати питання збереження біорізноманіття та екологічної зв’язності вже на етапах планування і проєктування нових та реконструйованих транспортних об’єктів. Це означає врахування маршрутів переміщення тварин, збереження екологічних коридорів і, там, де це необхідно, передбачення спеціальних переходів для тварин, захисних огорож та систем попередження водіїв", — наголосила Валерія Чубенко.  

Головний принцип — не виправляти проблему після завершення будівництва, а запобігати їй ще на етапі планування. Відбудова не повинна відтворювати застарілі інфраструктурні рішення та пов’язані з ними екологічні ризики. Вона має стати можливістю застосувати сучасні європейські та міжнародні практики, щоб дороги були безпечнішими і для людей, і для дикої природи. 

Український пілотний проєкт GRID: від даних з фотопасток до системних змін 

Україна є однією з п'яти країн, у яких реалізуються національні проєкти в межах глобальної програми GRID. Український проєкт фінансується Глобальним екологічним фондом (GEF). Імплементуючою агенцією є Програма ООН з навколишнього середовища (UNEP), а реалізує проєкт в Україні Всесвітній фонд природи WWF-Україна.  

У межах проєкту на трасі М06 Київ–Чоп передбачено дослідження впливу дорожньої інфраструктури на природні екосистеми та випробування підходів до зменшення ризиків для дикої природи. 

Практична робота вже розпочалася. За участю WWF-Україна уздовж М06 проводяться польові дослідження переміщення диких тварин з використанням фотопасток. Вони допомагають визначати маршрути й активність тварин, а також потенційно небезпечні ділянки, де автомобільна дорога перетинається з природними екологічними коридорами. Ці дані можуть стати основою для вибору конкретних заходів зі зменшення ризику зіткнень. 

Ще один важливий напрям — робота з даними про дорожньо-транспортні пригоди за участю тварин. В Україні вже існує досвід використання інформації Національної поліції для створення геоінформаційних карт місць зіткнень. 

Завдання проєкту GRID в Україні — сприяти більш системному використанню таких даних і покращувати взаємодію між природоохоронними установами, дорожніми службами, правоохоронними органами та науковцями. 

"Ми прагнемо, щоб результати польових досліджень, картування екологічних коридорів і аналізу ДТП використовувалися безпосередньо під час планування, проєктування та реконструкції доріг. Це дозволить завчасно визначати ділянки, де потрібні переходи для тварин, огорожі, попереджувальні знаки або інші заходи. Водночас результатом GRID мають стати не лише окремі інженерні рішення на М06, а й підходи, які можна інтегрувати в державну політику, процедури планування та проєктування і стратегічні документи щодо розвитку та відбудови транспортної інфраструктури", — підкреслює Валерія Чубенко, головна спеціалістка Відділу збереження біорізноманіття Департаменту природно-заповідного фонду, природоохоронних територій та біорізноманіття Міністерства економіки та довкілля України.  

GRID є для України можливістю апробувати ці підходи на конкретному стратегічно важливому транспортному коридорі. У перспективі перевірені та ефективні підходи і практичні рішення мають бути масштабовані на інші пріоритетні транспортні коридори України. Саме так ми зможемо перейти від реагування на окремі випадки зіткнень до системного управління ризиками для людей, транспортної інфраструктури та біорізноманіття. 

Бразилія: десять років досліджень і спільний голос шести організацій 

Бразилія має четверту за протяжністю автомобільну мережу у світі. Для країни з надзвичайно багатим біорізноманіттям зіткнення транспорту з дикими тваринами є серйозним природоохоронним і суспільним викликом. За словами д-ра Арно Деб'є, упродовж тривалого часу такі інциденти сприймалися як "неминуча частина" дорожнього руху. 

Змінювати це ставлення допомогли громадські організації, які роками збирали дані про загибель тварин, працювали з громадами і домагалися конкретних природоохоронних рішень. 

Проте виявилося, що навіть якісних наукових досліджень недостатньо, якщо вони не стають основою для дій державних установ. 

"Ми зрозуміли, що самої науки абсолютно недостатньо. Публікація наукових статей — це часто лише спілкування між колегами. Вони не доходять до органів влади, які нерідко не розуміють, що означають ці дані та як їх можна застосувати", — пояснює Арно Деб'є, засновник і директор Інституту збереження диких тварин у Бразилії. 

Тому важливою частиною роботи громадських організацій Бразилії стало навчання представників влади, пояснення наукових результатів та просування конкретних заходів для зменшення кількості зіткнень. 

Ще одним викликом виявилася відсутність єдиної позиції серед природоохоронних організацій. Коли різні експерти пропонують різні рішення, дорожні служби схильні обирати найдешевші варіанти, не завжди враховуючи їхню ефективність. 

Щоб посилити спільний вплив, у штаті Мату-Гросу-ду-Сул шість громадських організацій створили об’єднання, яке координує їхню роботу. Вони спільно фінансують діяльність виконавчого секретаря, який представляє узгоджену позицію у взаємодії з органами влади. 

Бразильський досвід показує: щоб наукові дані перетворилися на реальні зміни, потрібні не лише дослідження, а й координація, послідовна адвокація та співпраця з тими, хто ухвалює інфраструктурні рішення. 

Індія: сім переходів для диких тварин і технології штучного інтелекту 

Індія, що має другу за протяжністю автомобільну мережу у світі, стикається з особливо складними викликами там, де дороги перетинають території проживання великих ссавців — зокрема слонів, леопардів, тигрів і носорогів. 

Як розповів д-р Дипанкар Гейш, інформацію про зіткнення транспорту з дикими тваринами збирають державні лісові служби, наукові установи, громадські організації та місцеві жителі. Важливу роль відіграють також громадські наукові ініціативи, зокрема India Roadkill Project, які допомагають накопичувати дані про загибель тварин на дорогах. Цю інформацію використовують для визначення небезпечних ділянок, проєктування спеціальних переходів, моніторингу їхньої ефективності та планування дорожньої інфраструктури. 

Показовим став досвід індійського штату Ассам. На дорогах поблизу національного парку Казіранга транспортні потоки перетинаються з маршрутами переміщення великих диких тварин. Особливо небезпечними такі перетини можуть бути під час повеней, коли слони та носороги змушені шукати безпечніші території. 

Дослідники вивчають переміщення тварин, проводять спостереження на світанку та в сутінках, фіксують місця перетину доріг і аналізують закономірності активності тварин. 

За словами представника WWF-Індія, десятирічні дані про переміщення тварин уздовж національної автомагістралі NH-54E допомогли визначити ділянки для впровадження природоохоронних рішень. 

Після співпраці з дорожніми службами та перегляду проєктної документації було визначено сім місць переходу для диких тварин. Деякі зі створених захисних рішень уже використовують слони. 

Особливо важливо, що ці заходи ґрунтувалися не лише на статистиці аварій, а й на інформації про присутність тварин. Тобто ризики можна прогнозувати та зменшувати ще до того, як станеться зіткнення. 

Індія також випробовує технологічні рішення на основі штучного інтелекту. Зокрема, у регіоні Гір, штат Гуджарат, використовується система, яка враховує присутність тварин поблизу доріг і подає сигнали для завчасної зупинки транспорту.  

Не лише питання екології, а й суттєві фінансові ризики 

Важливу економічну складову цього питання під час дискусії представив Ерік Гоффман із Zurich Resilience Solutions. 

За його словами, зіткнення транспорту з дикими тваринами слід розглядати не лише як загрозу для біорізноманіття та життя людей, а й як фінансовий ризик для бізнесу. 

Такі аварії можуть призводити до травмування людей, пошкодження транспортних засобів, зупинки операційної діяльності, порушення логістики, додаткових ДТП та фінансових збитків. Тому страховий сектор може доповнювати природоохоронні дані інформацією про ризики, потенційні втрати й економічну ефективність заходів запобігання зіткненням. 

Серед пріоритетних рішень експерт виокремив переходи для диких тварин у поєднанні із захисними огорожами. Ці заходи мають працювати як єдина система: огорожі спрямовують тварин до спеціально облаштованих безпечних місць перетину дороги. Додатковий ефект можуть забезпечувати системи попередження водіїв, телематичні технології та камери з функціями виявлення ризику зіткнень. 

Проте, як наголосив Ерік Гоффман, найважливіше — враховувати такі ризики ще на етапі проєктування транспортної інфраструктури, коли є можливість обрати найефективніші рішення та оптимально використати кошти. 

Це демонструє важливу зміну підходу: інвестиції у збереження екологічної сполучності можуть одночасно підтримувати природоохоронні цілі, підвищувати дорожню безпеку та зменшувати економічні втрати. 

Від статистики загибелі тварин — до запобігання зіткненням 

Попри відмінності природних умов, масштабів транспортних мереж і економічних можливостей, досвід України, Бразилії та Індії демонструє спільну тенденцію: захист дикої природи дедалі більше інтегрується в процеси дорожнього планування та управління транспортною інфраструктурою на державному рівні. 

Бразильський досвід показує силу довготривалого моніторингу, громадської адвокації та узгодженої співпраці. Індійський — практичну цінність наукових даних про переміщення тварин, завдяки яким можна планувати переходи й застосовувати новітні технології. Страховий сектор доповнює ці підходи оцінюванням економічних ризиків і можливостей їх зменшення. 

Для України міжнародний досвід особливо актуальний у контексті відновлення інфраструктури, пошкодженої внаслідок російської агресії. 

Дороги, які з’єднують людей, не повинні роз’єднувати природу  

Україна має близько 170 тисяч кілометрів автомобільних доріг загального користування, а протяжність міжнародних автомобільних коридорів перевищує 9 тисяч кілометрів. Водночас, майбутнє відновлення та модернізація транспортної мережі створюють можливість уже сьогодні закласти інший підхід — планувати інфраструктуру так, щоб поряд із транспортними потребами враховувати збереження біорізноманіття та екологічної сполучності.   

Сучасна транспортна інфраструктура має з’єднувати людей, не роз’єднуючи природу. А щоб цього досягти, спершу потрібно побачити й зрозуміти маршрути, якими дикі тварини користуються вже сьогодні. 

Про інтегровану програму GRID  

GRID (Greening Transportation Infrastructure Development) — міжнародна інтегрована програма, спрямована на розвиток транспортної інфраструктури з урахуванням потреб збереження біорізноманіття, екологічної сполучності та природних екосистем. Програма працює над тим, щоб природоохоронні аспекти враховувалися якомога раніше у процесах планування та розвитку транспортної інфраструктури — ще до початку безпосереднього будівництва.  

GRID реалізується за підтримки Глобального екологічного фонду (GEF) під керівництвом Всесвітнього фонду природи (WWF) у партнерстві з Азійським банком розвитку (ADB) та Програмою ООН з навколишнього середовища (UNEP). Глобальна програма реалізується у 2025—2031 роках у співпраці з урядами та національними партнерами в Малайзії, Непалі, на Філіппінах, у Суринамі та Україні.  

В Україні проєкт GRID реалізує WWF-Україна у співпраці з національними та міжнародними партнерами. Проєкт має допомогти інтегрувати питання збереження біорізноманіття у транспортне планування та створити передумови для розвитку транспортної інфраструктури, яка одночасно відповідатиме потребам людей і економіки та мінімізуватиме негативний вплив на природні екосистеми. Основними державними партнерами проєкту в Україні виступають Міністерство економіки та довкілля України і Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України.  

Джерело: WWF-Україна https://wwf.ua/?21844291/yak-ukraini-vidbudovuvaty-dorohy-bez-shkody-dlia-dykoi-pryrody-dosvid-mizhnarodnoho-vebinaru-grid