18.11.2026
Поштовхи відчули від Одеси до Києва: що відомо про землетрус у Румунії
У ніч проти 18 листопада землетрус у Румунії відчули жителі кількох регіонів України. Поштовхи зафіксували, ...
18.11.2026
Український павільйон на COP31 провів 49 заходів за перший тиждень конференції
Упродовж першого тижня кліматичної конференції COP31 в Анталії в Українському павільйоні провели ...
17.11.2026
Загибель рідкісних тварин у Східних Карпатах: перші результати досліджень WWF-Україна на трасі Київ–Чоп
Земноводні та метелики становлять понад половину загиблих тварин на досліджуваних ділянках дороги ...

Земноводні та метелики становлять понад половину загиблих тварин на досліджуваних ділянках дороги М06 Київ–Чоп. Серед інших знахідок науковців — загиблі представники видів Червоної книги України. Це перші результати шестимісячного моніторингу біорізноманіття, який проводить команда WWF-Україна в межах міжнародної інтегрованої програми GRID на восьми демонстраційних ділянках М06. Дослідження спрямовані на вивчення впливу доріг на дику природу та пошук рішень, які допоможуть зменшити цей негативний вплив.
Про перші результати, методи досліджень та найцікавіші знахідки розповів Остап Решетило, зоолог, менеджер проєктів напряму "Рідкісні види" WWF-Україна та експерт української команди GRID.
"Коли йдеться про негативний вплив транспортної інфраструктури на дику природу, найчастіше згадують великих ссавців — оленів, сарн, кабанів або хижих. Однак перші результати моніторингу WWF-Україна показують, наскільки важливо досліджувати й менш помітні групи тварин", — підкреслює Остап Решетило, менеджер проєктів напряму "Рідкісні види" WWF-Україна.
Науковці порівняли результати двох типів обліку: спостереження за присутністю тварин поблизу дороги та реєстрації тварин, загиблих безпосередньо на дорожньому полотні.
Серед візуально зафіксованих ознак присутності тварин поблизу дороги 94% припадало на ссавців і лісових птахів. Натомість серед виявлених загиблих тварин найбільшу частку (53%) становили земноводні та метелики; на ссавців і лісових птахів припадало 28%. Ще 12% серед загиблих тварин становили комахи-запилювачі: бджоли, джмелі, оси.

Це викликає особливе занепокоєння. Адже саме запилювачі забезпечують розмноження багатьох рослин, підтримуюючи біорізноманіття та стабільність природних екосистем. Від них безпосередньо залежить і наша продовольча безпека! Врожайність близько 75% світових продовольчих культур частково або повністю залежить від запилювачів.
Отримані результати показують, наскільки різною може бути картина залежно від методу дослідження. Вони також нагадують, що під час оцінювання впливу доріг важливо враховувати не лише великих ссавців, а й земноводних, комах та інших тварин, які часто залишаються поза увагою.
Водночас, отримані показники є попередніми й відображають перші результати конкретних методів обліку на досліджуваних ділянках дороги М06 Київ-Чоп, а не загальну структуру смертності тварин на українських дорогах.
Для моніторингу біорізноманіття у межах проєкту GRID обрано трасу міжнародного значення М06 Київ–Чоп. Вибір цієї дороги невипадковий: М06 є важливим транспортним коридором, що з'єднує Україну з європейськими країнами, і водночас проходить через одні з найцінніших природних територій — Карпати і Полісся.
Спочатку за допомогою просторового аналізу науковці визначили 15 ділянок, де дорога перетинає потенційних екологічні коридори — території, важливі для переміщення диких тварин. Після аналізу топографічних карт перелік скоротили до десяти, а за результатами польових обстежень відібрали вісім демонстраційних ділянок, більшість із яких розташована в Карпатському регіоні.
Під час щомісячних обстежень команда науковців WWF-Україна фіксує загиблих на дорогах тварин, а також шукає ознаки їхньої присутності на прилеглих територіях: сліди, екскременти, залишки їжі, нори, гнізда, пір'я та навіть характерні звуки. Дослідження охоплює копитних, великих хижаків, кажанів, птахів, земноводних і окремі групи комах.
Важливим інструментом стали фотопастки, які автоматично фіксують тварин протягом року. На кожній демонстраційній ділянці встановлено 10 фото пасток — по п'ять з обох боків дороги. Перші фото- й відеоматеріали вже підтвердили присутність низки видів на демонстраційних ділянках, зокрема вовка сірого, лисиці рудої, сарни європейської та свині лісової.
Надалі команда також планує використовувати акустичні пристрої для автоматичного моніторингу птахів і кажанів.
За перші шість місяців моніторингу науковці виявили представників видів, занесених до Червоної книги України, майже на всіх демонстраційних ділянках.
Серед знахідок — загиблі рукокрилі та кіт лісовий, а також численні сліди видри поблизу однієї з ділянок дороги.
Дослідники зафіксували й інші незвичні випадки: наприклад, молодого дрозда співочого, який ховався під дорожньою огорожею.
У серпні 2026 року дослідники двічі зафіксували богомола звичайного (Mantis religiosa) на двох різних демонстраційних ділянках. За словами зоолога Остапа Решетила, ці спостереження можуть бути одними з небагатьох задокументованих реєстрацій цього виду у Східних Карпатах.
Факт такої знахідки привертає увагу до важливості систематичних польових досліджень, які дозволяють отримувати нові відомості про поширення видів.
Справа в тому, що богомол звичайний — це теплолюбний вид, характерний для степів, лісостепів, сухих лук та південних регіонів. Східні Карпати з їхнім прохолоднішим і вологішим гірським кліматом історично не вважалися його природним ареалом.
Поява та просування теплолюбних комах у гірські райони та на північ може бути наочним свідченням впливу зміни клімату, що змінює межі ареалів їхнього поширення.
Ще одним важливим результатом роботи WWF-Україна стала оцінка доступності наукових даних про види, які трапляються поблизу демонстраційних ділянок.
Перед початком польових досліджень команда аналізувала наукові публікації, консультувалася з дослідниками та вивчала записи міжнародної бази даних про біорізноманіття GBIF (Global Biodiversity Information Facility).
Саме GBIF виявилася найкориснішим із доступних джерел, однак і вона має суттєві обмеження. Під час аналізу територій у радіусі одного кілометра від польових ділянок виявилося, що для одних місць база містить сотні записів про види, тоді як для інших — майже жодного.
Крім того, 88% знайдених записів припадало лише на дві групи тварин — лісових птахів і земноводних, причому 75% — тільки на птахів.
Відсутність інформації про певний вид у базі не означає, що його немає на цій території. Тому GBIF, за висновками команди, наразі може використовуватися лише як додаткове джерело інформації, але не як повноцінна заміна систематичного польового моніторингу.
Щоб зменшувати негативний вплив доріг на дику природу, важливо знати, де тварини перетинають транспортні шляхи, на яких ділянках найчастіше гинуть та як на це впливає інтенсивність руху транспорту.
Для цього українська команда GRID розробляє цифрові інструменти для збору, перевірки й аналізу даних про біорізноманіття.
Юрій Андрейчук, консультант проєкту з геоінформаційних систем і геопросторових даних, працює над підходами до об'єднання результатів польового моніторингу з інформацією про транспортну інфраструктуру відповідно до українських і європейських стандартів.
Таким чином, перші результати польових досліджень GRID в Україні показують, наскільки важливо вивчати вплив доріг на різні групи тварин — від великих ссавців до земноводних і комах. А також поєднувати кілька методів збору даних.
Продовження моніторингу допоможе краще оцінювати ризики для біорізноманіття. У перспективі ці результати повинні стати основою для визначення найбільш проблемних ділянок доріг та планування заходів, спрямованих на зменшення негативного впливу на дику природу. Це можуть бути попереджувальні дорожні знаки, захисні огорожі, що спрямовують тварин до безпечних місць переходу, або спеціальні підземні та надземні переходи для диких тварин — екодуки.
Для України, яка потребуватиме масштабного післявоєнного відновлення транспортної мережі, принципово важливо інтегрувати збереження біорізноманіття та екологічну сполучність в інфраструктурне планування ще до початку будівництва чи реконструкції. Саме над формуванням наукового й практичного підґрунтя для такого підходу і працює українська команда GRID.
GRID (Greening Transportation Infrastructure Development) — міжнародна інтегрована програма, спрямована на розвиток транспортної інфраструктури з урахуванням потреб збереження біорізноманіття, екологічної сполучності та природних екосистем. Програма працює над тим, щоб природоохоронні аспекти враховувалися якомога раніше у процесах планування та розвитку транспортної інфраструктури — ще до початку безпосереднього будівництва.
GRID реалізується за підтримки Глобального екологічного фонду (GEF) під керівництвом Всесвітнього фонду природи (WWF) у партнерстві з Азійським банком розвитку (ADB) та Програмою ООН з навколишнього середовища (UNEP). Глобальна програма реалізується у 2025—2031 роках у співпраці з урядами та національними партнерами в Малайзії, Непалі, на Філіппінах, у Суринамі та Україні.
В Україні проєкт GRID реалізує WWF-Україна у співпраці з національними та міжнародними партнерами. Проєкт має допомогти інтегрувати питання збереження біорізноманіття у транспортне планування та створити передумови для розвитку транспортної інфраструктури, яка одночасно відповідатиме потребам людей і економіки та мінімізуватиме негативний вплив на природні екосистеми. Основними державними партнерами проєкту в Україні виступають Міністерство економіки та довкілля України і Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України.
Джерело: WWF-Україна https://wwf.ua/?21905566/zahybel-ridkisnykh-tvaryn-u-skhidnykh-karpatakh-pershi-rezultaty-doslidzhen-wwf-ukraina-na-trasi-kyivchop