19.11.2026
Посуха в басейні Дністра: Україна та Молдова готують спільні правила реагування
Тривале маловоддяна Дністрі у 2026 році показало, що Україні та Молдові потрібні спільні правила ...
18.11.2026
Поштовхи відчули від Одеси до Києва: що відомо про землетрус у Румунії
У ніч проти 18 листопада землетрус у Румунії відчули жителі кількох регіонів України. Поштовхи зафіксували, ...
18.11.2026
Український павільйон на COP31 провів 49 заходів за перший тиждень конференції
Упродовж першого тижня кліматичної конференції COP31 в Анталії в Українському павільйоні провели ...

Тривале маловоддяна Дністрі у 2026 році показало, що Україні та Молдові потрібні спільні правила реагування на посуху. Країни мають заздалегідь визначити, коли починати скоординовані дії, як обмінюватись гідрологічними даними та як розподіляти водні ресурси з урахуванням потреб населення, економіки й річкових екосистем. Про це говорили під час дискусії про водну дипломатію в Українському павільйоні на кліматичній конференції COP31 в Анталії.
У Міністерстві економіки та довкілля України наголошують, що досвід Дністра засвідчив необхідність переходу від реагування на вже наявну кризу до завчасно узгоджених міждержавних рішень.
«Україна та Молдова вже мають досвід координації дій під час паводків і повеней. Однак цьогорічне маловоддя на Дністрі показало, що для реагування на тривалу посуху потрібні чіткі правила, погоджені заздалегідь», – зауважує заступниця міністра Ірина Овчаренко.
Нагадаємо: у вересні 2026 року приплив води до Дністровського водосховища становив 24 кубометри за секунду. За даними Укргідрометцентру, це 11% від норми та найнижчий показник за весь період експлуатації водосховища.
Варто зауважити, що тривале маловоддя створило ризики для питного водопостачання, роботи водокористувачів та стану річкових екосистем.
Серед механізмів, які Україна та Молдова мають узгодити, – порогові показники водності для початку спільного реагування, регулярний обмін інформацією про рівні води й приплив до водосховища, а також порядок урахування питних, господарських та екологічних потреб під час управління водними ресурсами.
Країнам також потрібні спільні процедури реагування на транскордонне забруднення: оперативне оповіщення, моніторинг якості води та координація дій у разі надзвичайних ситуацій.
Окремо учасники дискусії згадали забруднення Дністра нафтопродуктами після російської атаки на енергетичну інфраструктуру 7 березня 2026 року. Забруднення зафіксували як в Україні, так і в Молдові. Цей випадок продемонстрував, що екологічні загрози для спільної річки не обмежуються державними кордонами.
Досвід Дністра може стати прикладом для інших країн, які спільно використовують водні ресурси та стикаються з наслідками зміни клімату. Завчасні домовленості дають змогу не лише координувати дії під час посухи, а й захищати доступ людей до питної води та зберігати річкові екосистеми.
Джерело: Еко.Район https://eco.rayon.in.ua/news/1117490-posuxa-v-baseini-dnistra-ukrayina-ta-moldova-gotuiut-spilni-pravila-reaguvannia