30.01.2026
Екологи розрахували збитки внаслідок ворожої атаки на енергооб’єкт Одеси 19 січня
Внаслідок ракетного удару по Одеській області пошкодження зазнав об'єкт енергетичної інфраструктури. ...
29.01.2026
Як зберегти гербарії для майбутнього — навіть у часи війни?
За нашої підтримки вийшов друком посібник, присвячений оцифруванню гербарних колекцій.Це не абстрактна ...
29.01.2026
Росія погрожує життю одеського еколога та журналіста Владислава Балінського
Заява Національного екологічного центру України
Національний екологічний центр України заявляє ...

Чисельність і ареал менші, ніж пелікана рожевого. В СРСР гніздиться до 1,5 — 2 тис. пар. Загальна кількість особин після розмноження близько 7 тис. Нестатевозрілих до 50 %.
Суттєвої різниці в розмірах та біології обох видів немає. В забарвленні відсутній рожевий колір, пір'я на тім'ї і шиї подовжене, кучеряве (звідки й назва). Число гнізд у колоніях менше, ніж у рожевого: 8 — 15 і лише в окремих випадках — до 150 — 250. Самка відкладає 2 — 3 (іноді до 5) яєць у кінці квітня і насиджує 33—40 днів. Молодь вилітає з гнізда через 60 — 75 днів.
У першій половині XX ст. гніздився колоніями в пониззі великих рік Чорноморсько-Азовського басейну. Тепер нечисленний навіть на прольотах у пониззі Дунаю. Окремі особини залітають у північне Причорномор'я і Крим. Причини зниження чисельності і шляхи охорони такі самі, що й для пелікана рожевого.
Джерела інформації: Тварини Червоної книги.- К.- 1990.