19.08.2026
Після відновлення окремого аграрного міністерства настав час повернути Україні і самостійне Міністерство захисту довкілля
Останні зміни в системі центральних органів виконавчої влади, внаслідок яких Міністерство аграрної ...
17.08.2026
Дунай обмілів: в Україні водність річки становить лише 38-43% норми
У басейні Дунаю в серпні 2026 року зберігається аномально низька водність. У першій половині місяця ...
11.08.2026
Спека і посуха зупиняють АЕС у Європі: чи є загроза для України?
Цього тижня на енергетику Угорщини очікує найскладніший період за десятки років, заявив прем'єр ...
Стафілін Плігінського Tasgius pliginskii
Таксономічна належність Клас — Комахи (Insecta), ряд — Твердокрилі (Coleoptera), родина — Стафілініди (Staphylinidae).
Природоохоронний статус виду Вразливий.
Ареал виду та його поширення в Україні Кавказ, Закавказзя, пд. України. На пд. України зустрічався в Херсонській, Миколаївській, Одеській обл. та в Криму.
Чисельність і причини її зміни Поодинокі особини, локально — до кількох десятків особин. особливості біології та наукове значення Жуки і личинки є активними хижаками, полюють на дрібних безхребетних, особливо комах, яких знаходять серед наносів, сіна та інших рослинних скупчень. Імаго зустрічались біля водоймищ, на солончаках, під сухими наносами з водоростей, очерету та гнилого сіна з квітня до листопада (найбільша чисельність відмічена в останній декаді серпня).
Морфологічні ознаки 11–13 мм. Голова, передньоспинка та черевце чорні, блискучі. Верхні щелепи тонкі, серпоподібні, без зубців. Вусики, передні та середні ноги жовто-червоні, передні гомілки, лапки та задні ноги смолисто-бурі.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони Вивчення особливостей біології виду, охорона в Чорноморському БЗ та в прибережній смузі Причорномор’я. Збереження ділянок суцільних морських наносів від знищення, можливо, створення окремих ентомологічних заказників.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення Хижак-ентомофаг.
Основні джерела інформації: Coiffait, 1974; Петренко, 1978; Гусаров, 1992; Петренко, 2005.
Автор А.А. Петренко (Червона Книга України. 2009)
Фото: О.С. Мандзюк