Новини. Події

09.01.2026
«Danube Call» приймає заявки на рішення у сфері сталого управління седиментами
8 грудня 2025 року — Проєкт SUNDANSE, ініціатива Європейського Союзу, спрямована на посилення ...

Детальніше...

09.01.2026
Заповідна амнезія окупаційної влади у Криму
Окупаційна влада Криму вкотре прозвітувала про «створення» парку-пам’ятки ...

Детальніше...

08.01.2026
Окупанти намагаються переконати населення Донбасу використовувати токсичну шахтну воду
Окупаційна адміністрація на тимчасово окупованих територіях Донецької області розпочала масштабну ...

Детальніше...

Всі новини


Випадкове фото



Стафілін Плігінського Tasgius pliginskii 

Таксономічна належність Клас — Комахи (Insecta), ряд — Твердокрилі (Coleoptera), родина — Стафілініди (Staphylinidae).

Природоохоронний статус виду Вразливий.

Ареал виду та його поширення в Україні Кавказ, Закавказзя, пд. України. На пд. України зустрічався в Херсонській, Миколаївській, Одеській обл. та в Криму.

Чисельність і причини її зміни Поодинокі особини, локально — до кількох десятків особин. особливості біології та наукове значення Жуки і личинки є активними хижаками, полюють на дрібних безхребетних, особливо комах, яких знаходять серед наносів, сіна та інших рослинних скупчень. Імаго зустрічались біля водоймищ, на солончаках, під сухими наносами з водоростей, очерету та гнилого сіна з квітня до листопада (найбільша чисельність відмічена в останній декаді серпня).

Морфологічні ознаки 11–13 мм. Голова, передньоспинка та черевце чорні, блискучі. Верхні щелепи тонкі, серпоподібні, без зубців. Вусики, передні та середні ноги жовто-червоні, передні гомілки, лапки та задні ноги смолисто-бурі.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Вивчення особливостей біології виду, охорона в Чорноморському БЗ та в прибережній смузі Причорномор’я. Збереження ділянок суцільних морських наносів від знищення, можливо, створення окремих ентомологічних заказників.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення Хижак-ентомофаг.

Основні джерела інформації: Coiffait, 1974; Петренко, 1978; Гусаров, 1992; Петренко, 2005.

Автор  А.А. Петренко (Червона Книга України. 2009)
Фото: О.С. Мандзюк

Екологічний календар