Золотобородник цикадовий

Родина Тонконогові (Злакові) — Роасеае (Оrаtіпеае)
Наукове значення. Вид з обмеженим поширенням.
Статус. II категорія

Поширення. Пд. Степ (Одеська і Херсонська області) та Зх. Лісостеп (околиці м. Могилева-Подільського Вінницької обл.). Вид поширений також на Пд. Сході Центр. Європи, у Середземномор'ї, Малій Азії, на Кавказі, в Ірані.
Місця зростання. Приморські піски, вапнякові схили, інколи солончаки. Зростає серед чагарників.
Чисельність. Локальні популяції нечисленні.
Причини зміни чисельності. Руйнування природних місць зростання внаслідок видобування піску, вапняху тощо.
Загальна характеристика. Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 50—150 см. Утворює щільні дернини. Має багато неплідних пагонів. Листки вздовж згорнуті або пласкі. Суцвіття волотеподібне. Колоски двостатеві й тичинкові. Одноквіткові колоски розміщені на кінцях галузок групами (по 3), при основі кожної групи є пучок прямих золотистих волосків. Квіткова луска плодового колоска плівчаста, з колінчастим остюком завдовжки до 4 см. Цвіте у травні — серпні. Плодоносить у серпні — вересні. Розмножується насінням. Мезоксерофіт.
Заходи охорони. Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Охороняється в Чорноморському біосферному заповіднику та Джарилгацькому заказнику загальнодержавного значення. Рекомендується створити заказники у всіх відомих місцях зростання виду.

Джерела інформації: Визначник рослин України, 1965; Злаки України, 1977; Червона книга Української РСР, 1980; Заверуха Б. В., Андриєнко Т. Л., Протопопова В. В., 1983;
Определитель высших растений Украины, 1987. Б. В. Заверуха.