РЕКОМЕНДАЦІЇ

КРУГЛОГО СТОЛУ
«Cучасні стратегії і підходи до попередження та пом'якшення еколого-техногенних наслідків надзвичайних ситуацій»

м. Київ, 15 червня 2011 року

Учасники засідання круглого столу у складі представників органів державної влади, провідних наукових установ, громадських організацій, засобів масової інформації, обговоривши актуальні проблеми, пов’язані з удосконаленням державної політики у сфері запобігання та реагування на надзвичайні ситуації, подальшого розширення міжнародного співробітництва України з Європейським Союзом та СНД у цій сфері, відзначають наступне:
1. Масштаби негативних наслідків аварій, катастроф і стихійних лих стають дедалі більш небезпечними для насе¬лення, навколишнього середовища та еконо¬міки. Так, за експертними оцінками, лише через аварію на Чорнобильській АЕС до 2015 року Україна втратить до 180 млрд. доларів, що складає близько 5 щорічних бюджетів. В цілому, річні економічні збитки держави тільки від надзвичайних ситуацій різного походження за наявними оцінками можуть сягати 3 % ВВП країни.
2. Подальше збереження високої енерго- ресурсоємності економіки України за умов успадкування регіональних порушень екологічного стану та виснаження головних життєзабезпечуючих ресурсів – земельних, водних, мінерально-сировинних, біотичних – неминуче призводить до погіршення соціально-економічних умов та формування загроз національній безпеці держави.
3. Політика держави у сфері попередження і мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій вкрай непослідовна, підтвердженням чому є розвиток об’єктових надзвичайних ситуацій до рівня транскордонних на соледобувних рудниках Карпатського регіону, вугледобувних підприємствах Донбасу, в окремих промислово-міських агломераціях, а також постійне зростання критичності водного перенавантаження певних територій та незворотні гідрологічні, гідрогеологічні, гідро-біотичні зміни у зонах багаторічних постійно діючих техногенних впливів у басейні Дніпра.
4. Вкрай повільно впроваджуються на практиці принципи і положення міжнародних стандартів якості серії ISO 9000, 9001, 9004, а також рішення Хіогської конференції (2005 р.), згідно з якими не менше 10% усіх коштів, які виділяються державою на відновлення та відшкодування збитків від природних катастроф, мають спрямовуватися на їх запобігання. За виключенням ядерно-енергетичної галузі в Україні не знайшла належної підтримки концепція культури безпеки. Відсутні дієві економічні механізми стимулювання заходів із підвищення техногенної і екологічної безпеки.
5. Державна система захисту населення від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру потребує удосконалення в частині запровадження ризик-орієнтованого підходу для попередження загроз різного походження.
6. У безпекових і екологічних міжнародних рейтингах Україна посідає далеко не кращі позиції, що істотно перешкоджає залученню іноземних інвестицій і знижує зацікавленість з боку туристів.
7. Існуюча нормативно-правова база недостатньо враховує позитивний зарубіжний досвід, а також основні положення Міжнародних документів у сфері попередження надзвичайних ситуацій і мінімізації їх наслідків, наявні в країні сили, засоби, інші ресурси незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності, а також реальні економічні можливості держави. На сьогоднішній день в Україні недостатньо використовуються можливості міжнародного співробітництва і міжнародних конвенцій у природоохоронній сфері через низький рівень імплементації положень цих документів у національне законодавство.
8. Загрозлива ситуація, що склалася в еколого-техногенній сфері, вимагає більш активного використання кращого світового досвіду у сфері запобігання та реагування на надзвичайні ситуації, а також відпрацювання спільних дій щодо їх нейтралізації шляхом активізації співробітництва України з країнами ЄС, СНД та міжнародними організаціями у цій сфері.
З огляду на те, що:
- від еколого-техногенних чинників все більше залежить безпека життєдіяльності, економічний розвиток та конкурентоспроможність виробництва, соціально-політична стабільність суспільства, а в цілому і національна безпека держави;
- курс України на європейську інтеграцію, а також проведення в країні чемпіонату з футболу Євро-2012 вимагає активної участі нашої держави в зусиллях міжнародної спільноти щодо попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру

учасники круглого столу вважають за доцільне запропонувати:
- Раді національної безпеки і оборони України розглянути питання щодо моніторингу стану техногенної безпеки, напрямів його удосконалення на базі технологій ДЗЗ, ГІС та інших засобів з урахуванням адекватного збільшення його здатності щодо виявлення і попередження екологічних і техногенних загроз регіонального, міжрегіонального та трансграничного рівня (гірничо-видобувні регіони, Нижньодніпровський регіон), а також їх впливу на соціально-економічну складову реального стану та розвитку відповідних територій, зростання їх економічної, екологічної та соціальної депресивності;
- Кабінету Міністрів України:
• затвердити Концепцію управління ризиками надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру;
• затвердити методику комплексного оцінювання ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування об’єктів підвищеної небезпеки;
• розглянути на своєму засіданні хід вдосконалення Єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій;
• при підготовці Закону України «Про державний бюджет України» передбачити витрати МНС України на удосконалення Єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій;
• розглянути доцільність створення координаційного органу з питань використання залучених коштів за програмами міжнародного, транскордонного та двостороннього співробітництва у природоохоронній сфері;
• при розробленні нової структури тарифів на комунальні послуги врахувати необхідність реконструкції водопровідно-каналізаційних та теплоенергетичних мереж з метою зниження водо-теплових втрат та загроз прискореного руйнування будівель, шляхів та інших споруд;
• розглянути на засіданні Уряду стан та напрями вдосконалення існуючої системи соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та створення безпечних умов праці;

- враховуючи загрозливу еколого-техногенну ситуацію на соледобувних рудниках Карпатського регіону, що може призвести до значних матеріальних втрат і негативних наслідків трансграничного масштабу, рекомендувати проекту Європейської комісії з попередження та реагування на надзвичайні ситуації провести у м. Калуш міжвідомчу науково-технічну нараду із залученням спеціалістів інженерно-геологічного, геофізичного та карстологічного профілю для розгляду комплексу заходів із попередження надзвичайної ситуації в зоні катастрофічного карстоутворення на Калуському солеруднику;

- Міністерству надзвичайних ситуацій України:
• при розробці проектів концепцій, програм, законодавчих актів з формування і удосконалення системи цивільного захисту використовувати позитивний зарубіжний досвід, положення Міжнародних стратегій і підходів щодо попередження надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;
• спільно з Міністерством екології та природних ресурсів України та НАН України розглянути питання щодо розробки проекту Загальнодержавної програми з впровадження методології оцінювання ризиків, а також системи соціально-економічного управління ризиками;
• спільно з Міністерством оборони та Генеральним штабом України удосконалити нормативну базу і оснащення з підвищення ефективності залучення Збройних Сил України до робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру;
• спільно з Міністерством освіти та науки України звернути увагу на підвищення безпеки життєдіяльності в побуті та профілактику травматизму у невиробничій сфері;

- Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Міністерству екології та природних ресурсів України, іншим центральним органам виконавчої влади звернути увагу на активізацію впровадження кращого світового досвіду щодо вирішення проблем поводження з промисловими та побутовими відходами, враховуючи зростання їх негативного впливу на безпеку життєдіяльності;
- Міністерству освіти та науки України, Міністерству екології та природних ресурсів України розглянути можливість сприяння розвитку наукових досліджень з екополітології та започаткування викладання курсу екологічної політики, безпеки життєдіяльності та культури безпеки у програмі навчальної дисципліни «політологія», а також у системі екологічного навчання та підвищення кваліфікації державних службовців, до компетенції яких належать питання охорони довкілля.
З метою предметного розгляду питання стсовно моніторингу стану еколого-техногенної безпеки та напрямів його удосконалення на базі технологій дистанційного зондування Землі та геоінформаційних систем ініціювати проведення засідання круглого столу в одному з проблемних регіонів України.