Хто за і хто проти? Нижньодніпровський національний парк: конфлікт інтересів.

Сучасна людина.... її темп життя викликаний бажанням іти у ногу з часом. Вона завжди у курсі всіх новин, користується останніми новинками техніки. Вона прагматична і раціональна в усьому. На жаль, тільки не в питаннях екології. Тут нею рухає бажання легкої наживи і прагнення взяти все, до останньої краплі води та клаптя землі. Така позиція змушує пожинати і відповідні плоди. І зовсім не ті, якими хочеться хвалитись. От і виходить, що спочатку ми довели природу до повного виснаження, а потім кинулися шукати спосіб її зберегти.

Як зберегти те, що так довго знищували?
Науковці вважають, що основний і надійний спосіб збереження - це система природно-заповідного фонду. У такій системі зберігається 75% всієї флори і фауни. До неї входять природні та біосферні заповідники, національні природні парки, ландшафтні парки, дендропарки, заказники, урочища тощо.
Сьогодні на Херсонщині, за підрахунками екологів,  природно-заповідний фонд складає 7,8% від загальної площі. Втім, це не відповідає вимогам природоохоронного законодавства. Відповідно до нього відсоток заповідності в степу протягом 15-20 років мають збільшити до 18%.

До природно-заповідного фонду нашої області входить і Дніпро та прилеглі території, їх називають одним з найцінніших природних заплавно-літоральних комплексів Європи. Разом зтим, науковці визначають низку проблем, які є на території плавнів. Це відсутність паводка, що призводить до виникнення токсичних водоростей; вимирання риби, пожежі, забруднення сміттям, витоптування території, несанкціонована вирубка дерев, зникнення рідкісних видів на заплавних угіддях. Екологи говорять, що лише у нижній частині течії Дніпра - від Каховської ГЕС до Дніпро-Бузького лиману - річка Дніпро зберегла свій відносно природний стан. Для того, аби зберегти її у такому вигляді, наукова громада Херсонщини наполягає на створенні Нижньодніпровського національного парку. Це питання у черговий раз порушували на засіданні «круглого столу» «Чистий Дніпро - заповідний Дніпро», яке відбулося у рамках Першого міжнародного екологічного форуму «Чисте місто. Чиста ріка. Чиста планета».
 

У чому унікальність наших плавнів?
Про необхідність створення Нижньодніпровського національного парку говорять майже ціле століття (Висоцький та ін., 1926; Лавренко, 1927; Дубина, 1986; Червона книга України, 1994,1996; Зелена книга України, 1987 та ін.; Перспективна мережа заповідних об'єктів України, 1987 та ін.). І це невипадково.
У дельті Дніпра і на прилеглих територіях збереглися типові рідкісні угрупування заплавних лісів, боліт, лук, піщаних степів, степових схилів Дніпра та балок, відшарування гірських порід.
 

Як розповів Іван Мойсієнко, кандидат біологічних наук, докторант Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка, у пониззі Дніпра зосереджено велике розмаїття рослин: 54 види - «червонокнижні», 23 рідкісні угрупування, які занесені до Зеленої книги України. Ця територія також багата на ендемічні види. На думку біолога, охороні саме цих видів слід надати пріоритет. У ті чи інші природоохоронні документи (Світовий Червоний список МСОП, Європейський Червоний список, Червона книга України, Червоний список Херсонської області) включені 71 вид  тварин і 32 рослин.

"Територія нижнього Дніпра вже визнана всім світом, - повідомив Іван Мойсієнко. - Вона належить до Рамсарських угідь - це водно-болотні угіддя, які мають важливе значення для збереження дикої природи. Пониззя Дніпра також належить до ІВА-території, важливої для збереження птахів. Має міжнародний статус як територія, важлива для збереження риб». Втім, застосовувати ці положення в нашій державі не можна. Як пояснює Іван Мойсієнко, в українському законодавстві не прописано механізм охорони, наприклад, Рамсарських угідь. Тобто ці конвенції не забезпечують повну охорону. Саме тому створення національного парку він вважає дуже актуальним.
 

Чому саме національний парк?
«Національний парк (НП) - територія, звичайно визначена у законі та у державній власності, що охороняється від більшості типів людської діяльності та забруднення. Національний парк є природоохоронною територією категорії II згідно з визначенням МСОП». Таке пояснення подає Вікіпедія (вільна енциклопедія). Там йдеться про те, що на відміну від заповідників суворого режиму та природних резервів, де заборонена майже будь-яка діяльність людини, однією з цілей створення НП є відпочинок. Саме тому на території парків дозволене відвідування туристів та перебування за певними умовами. Фахівці запропонували такий вид охорони природи. У Нижньодніпровському національному парку, поруч із зонами абсолютної заповідності, будуть виділені зони помірної охорони (заповідно-туристичні ), зони рекреації, господарської діяльності та захисні (буферні) зони.
 

Науковці називають декілька причин його створення. Так, Михайло Підгайний, старший науковий співробітник Херсонського обласного краєзнавчого музею, говорить, що це «два в одному». По-перше, у такий спосіб можна зберегти природу. А по-друге, як тільки національний парк з'явиться, на його території швидко розвиватиметься зелений туризм. «Національний парк дає державні гарантії безпеки, що дуже важливо для туристів із далекого зарубіжжя. А тому після створення паоку їх стане більше. І,  звісно, місцеве населення від цього тільки виграє», - говорить він.
 

Такої думки дотримуються і в управлінні культури і туризму Херсонської облдержадміністрації. Тетяна Волинець, начальник відділу туристично-заповідної діяльності цього управління, говорить, що сьогодні на Херсонщині існує 32 садиби зеленого туризму. Розроблені екологічні тропи, що передбачають відвідування пониззя Дніпра, Бобрового та Первинного островів. Два екологічних маршрути увійшли до сімки найкращих екологічних стежок України. їх відвідують іноземні туристи. Екологічні стежки розроблені і на території заповідної зони. За словами Тетяни Волинець, вже сьогодні деякі туристичні фірми пропонують їх своїм клієнтам. У такий спосіб людям демонструють унікальність земель і необхідність їх збереження.
 

На якому етапі створення?
Альона Пономарьова, завідувач сектора заповідної справи та екомережі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області, розповіла, що більш активна робота по створенню НП ведеться з 2008 року. Координується вона оргкомітетом з питань створення в області національних природних парків. З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виділили 85 тисяч гривень на розробку наукового обґрунтування. За словами Альони Пономарьової, науковці ХДУ вже завершують цю роботу. Вона повідомила, що орієнтовні межі та площа НП вже визначені. Орієнтовна площа парку - 105 тис. 680 гектарів. Він простягнеться у межах Білозерського, Голопристанського, Цюрупинського та Бериславського районів, двох міських рад - Новокаховської та Херсонської. За словами Альони Пономарьової, межі НП погоджені з Земресурсами.
 

Наступний етап створення парку - безпосереднє погодження з землевласниками та землекористувачами. «На наше щастя, у поточному році були внесені зміни до Земельного кодексу України, - повідомила вона. - Тепер не треба погоджувати з 31 сільською радою. Ми погоджуємо з первинними землевласниками та землекористувачами. Погоджуємо листом, а не рішенням. Сьогодні Земресурсами надані списки землекористувачів, з ким ми повинні погоджувати».
 

Оптимістичні прогнози про дату готовності проекту по створенню Нижньодніпровського національного парку зробив Володимир Худолєй, радник голови ОДА з питань заповідної справи та екомережі: «Десь в кінці грудня ми направимо проект до Мінприроди, а звідти - до Секретаріату Президента».
Проте, говорить він, це тільки початок. Після цього ще треба землю відвести, адміністрацію створити, фінансування забезпечити. «Кілька років це буде висіти у повітрі», - сказав він. Володимир Худолєй повідомив, що у Секретаріаті Президента для підготовки Указу про створення вже знаходяться два проекти: «Олешківські піски» та «Джарилгацький».

Що може стати на заваді?

Михайло Підгайний, який входить до оргкомітету по створенню Нижньодніпровського національного парку, констатував, що робота ведеться, але не так швидко, як би хотілося. Важливим моментом у цьому процесі він вважає зустрічі з сільськими громадами: «Так робили ми і при створенні національного парку «Олешківські піски». Треба об'їхати селян, показати їм вигоду. Проте зараз на цю роботу постійно то грошей немає, то транспорту, то бензину. Поки побували тільки у двох селах». Голів райдержадміністрацій, сільських та селищних рад запрошували взяти участь у засіданні «круглого столу». Втім, запрошення прийняли лише деякі з них. Альона Пономарьова говорить: якби всі приїхали, питання виїзду на місця для проведення інформаційної роботи відпало б само собою. Адже вони могли б почути про цінність та унікальність території пониззя Дніпра, а це дало б можливість зрозуміти необхідність створення НП.
 

Деякі учасники «круглого столу» говорили про те, що не всі районні та сільські голови підтримують ідею створення парку. Експерти припускають, що за такою позицією голів сільрад стоять високопосадовці. Як пояснила Любов Богдан, Геройський сільський голова, місцеві жителі не проти національного парку. Вона вважає, що перед тим, як його створити, потрібно людям забезпечити відповідні умови. Любов Богдан розповіла, що сільрада через те, що там водна гладь, заповідник, лісове господарство, тільки страждає. Адже всюди - браконьєрство. Вона говорить, що на потреби геройської громади виділяється 100 тисяч гривень. Цього вистачає, щоб виплатити людям зарплату та розрахуватись за енергоносії. Немає грошей навіть на каністру бензину, щоб хворого довезти до лікарні. «Якщо за кордоном природу зберігають, то там допомагають у цьому, сплачують субсидії, - розповіла вона. - А у нас, хоч і є відповідні державні програми, виділяються гроші, але куди треба, вони не доходять. З цим треба навести лад. А люди - вони ніколи не проти».
 

Будівництво терміналів та електролінії
Створення такого національного природного парку передбачає ведення традиційного господарства, яке історично склалося на цій території. З виробництва мають бути виключені екологічно небезпечні технологічні процеси. Чи потрапляють у категорію «екологічно небезпечні» будівництво терміналів і залізничної колії та нової електролінії - поки невідомо. Проте навколо цих об'єктів вже точаться гострі дискусії.
 

Орієнтовна площа території, на якій Херсонський морський торговельний порт збудує термінали, 14,5 гектарів. Про це розповів Валерій Журов, заступник начальника ХМТП. Він повідомив, що земля для їх будівництва відведена з 1996 року. Окрім того, керівники морського порту планують збудувати залізницю (станція Цюрупинськ, затони №1,2, протяжністю 12, 5 кілометрів). Валерій Журов, повідомив, що зараз розробляють проект, який би врахував можливий негативний вплив на екологію Дніпра. Цей проект, за його словами, нададуть для обговорення широкому загалу.
 

За словами Григорія Ходіна, начальника управління містобудування та архітектури міської ради, головного архітектора міста, голови містобудівної ради, морський порт двічі представляв свій проект на розгляд містобудівної ради, і двічі рада відмовила.
 

Нещодавно містобудівна рада розглядала пропозиції щодо корегування генерального плану міста. Вже тоді задекларували, що на лівому березі Дніпра передбачено виключно рекреаційну забудову: спортивно-відновлювані центри, зони відпочинку та зеленого туризму. На думку головного архітектора міста, будівництво терміналів та залізниці може призвести до екологічної катастрофи.

Окрім того, говорить він, будівництво має відбуватись на основі містобудівної документації, яку затверджує міська рада. «Міською радою на сьогоднішній день не розглядалось і не затверджувалось ніяких пропозицій, - повідомив він. - Ця територія включена Генпланом міста 2002 року у межі Херсона. А у морського порту є тільки акт постійного користування земельною ділянкою для відстоювання суден».
 

Що стосується будівництва нової електролінії, то тут думки науковців теж не були однозначними. Дехто вважає, що це тільки відволікає від головного - незаконної приватизації земель, які мають увійти до національного парку. Окрім того, якщо це економічно вигідно і вкрай необхідно, то можна і будувати. Інші говорять, що ще невідомо, як новобуд вплине на птахів та рибу. Адже, як кажуть зоологи, саме по цій території проходить один з найбільших в Європі коридорів перельоту птахів.

Оренда та приватизацій заповідних земель
Їх вважають одними з головних перепон на шляху створення НП. Так, Михайло Підгайний розповів, що 286 гектарів земель уздовж узбережжя Збур'ївського кута і Дніпровського лиману - це найцінніша територія з точки зору природи і збереження біорозмаїття. За його словами, ці землі були незаконно приватизовані. За словами Михайла Підгайного, це підтверджено і рішення про приватизацію офіційно відмінили. Залишилась тільки довготривала процедура повернення цих земель у власність громади.
 

Ще 3,5 тисячі гектарів Дніпровської заплави знаходяться в оренді. Про це повідомив Віктор Маруняк, Старозбур'ївський сільський голова. Він розповів, що ця територія здана в оренду на 15 років з оплатою 1 гривня за 1 гектар на рік. За словами Віктора Маруняка, зараз їх використовують під мисливське господарство, де влаштовують приватні полювання. Сільська громада занепокоєна подальшою долею цієї землі. Де гарантії, що вона не перейде у приватну власність?
Питань багато. І добре, що і екологи, і представники сільських рад, і управлінці мали можливість обговорити їх за «круглим столом», не оминаючи при цьому гострих кутів.
 

Ірина Іванець (Херсон Маркет плюс.- №49 (203).- 3-9.12.2009.)