18.11.2024
Учні Херсона дізналися про екологічні збитки від війни
Центр екологічної інформації КЗ «Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся ...
25.10.2024
Поточний стан справ у заповіднику «Асканії-Нова»
Скоро зима і всі природоохоронні заклади готуються до холодів. Не виняток і біосферний заповідник ...
20.10.2024
Через паління сухої трави та обстріли втрачаємо ліси
Для нашого довкілля вересень став місяцем лісових пожеж. Вогнеборцям довелося ліквідувати 19 лісових ...
Напевно впродовж цього літа ви не могли не відчути на собі зміни клімату – аномальна спека розвіяла усі сумніви щодо існування цієї проблеми. За останні 30 років температура на планеті виросла на 1,5 градуси і це лише на перший погляд здається незначним підвищенням. У планетарному масштабі це дуже багато, адже, якщо така тенденція триматиметься і надалі – нашим нащадкам буде не переливки.
Днями відбулася онлайн-конференція, на якій презентували дослідження про ставлення українців до кліматичних змін. У дослідженні взяло участь 2000 осіб різного віку, статі та рівня доходів. Вони відповідали на різноманітні питання про так зване «глобальне потепління», проблеми довкілля і аналізували свою роль у всьому цьому. Опитування респондентів та аналіз відповідей проводилося ресурсно-аналітичним центром «Суспільство і довкілля».
Згідно з опитуванням ми дізналися, що 69% українців незалежно від освіти чи рівня доходів зізнаються, що налякані зміною клімату. Ця загроза сприймається серйозно більше жінками (75,8%) . Старших людей кліматичні зміни лякають набагато сильніше ніж молодь. Більшість респондентів вважають, що основними причинами зміни клімату є діяльність людини загалом (59,5%), вирубування лісів (58,1%), а також викиди парникових газів від промисловості та енергетики (51,8%). Дещо менше половини опитаних серед таких причин розглядають викиди парникових газів від транспорту (46,6%), лише 24,1% зазначили, що причиною є викиди парникових газів від сільського господарства.
На думку більшості опитаних всі країни мають вживати заходів для боротьби зі зміною клімату. 39,3% респондентів таку роль вбачають за Урядом України та 33,8% за міжнародними урядовими організаціями (ООН, ОБСЄ тощо). Показово, що на думку 30,8% опитаних, таких заходів мають вживати громадські екологічні організації; 21,9% зазначили, що особисто мають вживати такі заходи; 60% респондентів підтримали б збільшення інвестицій в екологічний громадський транспорт (електротранспорт) як один із заходів для боротьби зі зміною клімату під час війни в Україні; 69% респондентів погоджуються із державною підтримкою під час війни бізнесу (зокрема запровадження нових технологій) задля зниження викидів парникових газів. Попри війну в Україні, 86% респондентів підтримують широке інформування населення з питань зміни клімату.
Але деякі питання у опитуванні здавалися дещо дивними, наприклад «чи відчуваєте ви особисту відповідальність за кліматичні зміни?». Тут відбувається підміна понять. Більшість вчених та діячів природоохоронної сфери сходяться на думці, що ефективність розв’язку екологічних проблем залежить від чіткого розуміння масштабів: прибираючи пляж або якусь територію на дикій природі від сміття ви покращуєте довкілля локально, але ці дії ніяк не вплинуть сповільнення кліматичних змін. Адже зміни клімату це глобальний процес планетарного масштабу. Ця закономірність працює і навпаки – лідери країн і світових громадських організацій не повинні вирішувати чи встановлювати, чи ні контейнери для сортування сміття у тому чи іншому селі, адже такі питання це рівень територіальної громади. Тверезе розуміння рівнів відповідальності це перший крок для вирішення будь-яких проблем, в тому числі й екологічних.
Тим не менш запровадження екологічних звичок і курс на «зелений» спосіб життя це також дуже важливо і може покращити якість вашого побуту, стану здоров’я та навіть зберегти життя представників флори та фауни у вашій місцевості.
Ілюстрація надана ресурсно-аналітичним центром "Суспільство і довкілля"