Поточний стан справ у Нацпарку «Кам’янська Січ»

Днями, а саме 17 грудня, працівники Центру екологічної інформації спілкувалися з провідним науковим співробітником Національного природного парку «Кам’янська Січ» Іваном Івановичем Мойсієнко про те, що відбувається зараз території НПП. Науковець якраз туди і їхав і відповідав на наші питання в онлайн режимі. За його словами це повинна була бути остання поїздка до найпарку цьогоріч, але на жаль, коли до нього залишалось 10 км через складні погодні умови та загрозу атак дронів експедицію вирішили відкласти вже до наступного року.

Але все ж таки даних, які зібрав Іван Мойсієнко з колегами 30 жовтня достатньо, аби розповісти про те, що наразі відбувається "Кам’янській Січі". Тоді спроба туди дістатися була вдалою. Наукова група змогла вивчити біорізноманіття дна колишнього Каховського водосховища, дослідити інтенсивність росту верби червонястої та зафіксували вплив пожеж на природні комплекси. За словами науковця кількість пожеж на території НПП перевалила за сотню. На питання про кількість обстрілів Іван Іванович відповів наступне:

- Питання дуже складне. Через територію Парку двічі проходила лінія фронту: швидко – в березні 2022, і довго (більш ніж місяць) – восени того ж року, під час звільнення Правобережжя. Якраз по території парку була побудована лінія оборонних укріплень росіянами. Тоді йшли важкі бої і було дуже багато обстрілів. Зараз територія «Кам’янської Січі» та прилеглі території щоденно обстрілюються з лівого берега. Тому ми говоримо про тисячі обстрілів, - підсумував науковець.

Про збитки завдані Нацпарку військовими діями відомо кілька конкретних цифр:

- Директор «Кам’янської Січі» Cергій Скорик наводить такі цифри: знищення дерев – 49,44 млн грн, пожежі – 73,8 млрд грн. Це лише 2 показники. А є ще знищення біоресурсів під час Каховської трагедії та інші втрати, - додав фахівець.

Також фахівець нагадав, що фактично вся територія Національного природного парку була замінована. На сьогодні співробітники Парку під наглядом ДСНС розмінували більшу частину території. З території «Кам’янської Січі» було винесено більше 10 тисяч мін різних типів. Як це часто буває, деякі території були повторно заміновані російськими військами дистанційно. Територія Нацпарку біля Дніпра є практично недоступною через дрони та обстріли, тому невідомо, що там відбувається.

Також Іван Мойсієнко нагадав про чисельні пошкодження Нацпарку: вирви від прильотів, вирубування дерев для фортифікаційних споруд окупантами в 2022 році, забруднення територій твердими відходами та паливно-мастильними матеріалами. Про це ми вже писали у одному із попередніх матеріалів.

Важливо, що під час останньої експедиції 30 жовтня наукова група змогла дослідити рослинний світ на частині територій «Кам’янської Січі» і порівняти отримані результати з результатами попередніх досліджень. Наприклад, особини домінуючого виду верби червонястої (Salix x rubens) в Милівській балці мають середню висоту 466 см (максимальна зафіксована висота 546 см) Середня щільність на 1 метр квадратний – 19,5 особин. В заплаві річки Кам’янки ці верби мають середню висоту 398,5 см (максимальна зафіксована висота 428 см) Середня щільність на метр квадратний – 28 особин. Отже, у порівнянні з дослідженнями минулого року (19 жовтня 2023 року) Salix x rubens підросла майже вдвічі!

Рекордні темпи росту демонструє також чагарник Tamarix ramosissima – зафіксована максимальна висота складає 229 см. Нагадаємо, що цим рослинам менше ніж 1,5 роки.

На дні колишнього водосховища було виявлено зо два десятки нових видів, які на цій території не бачили раніше, в межах «Кам’янської Січі». Серед них як місцеві рослини: куничник наземний (Calamagrostis epigejos), пирій повзучий (Elytrigia repens), льонок дроколистий (Linaria genistifolia), дивина тарганяча Verbascum blattaria, свида криваво-червона (Cornus sanguinea), піщанка тонкостебла (Arenaria leptoclados0,графілат міський (Geum urbanum) так і чужорідні. Серед «чужинців» – айлант найвищий (Ailanthus altissima), вербена лікарська (Verbena officinalis), шовковиця біла (Morus alba) тощо. Також було виявлено кілька видів грибів. Один з видів вдалося визначити, це лускатка вугільна (Pholiota haghlandensis). Її масове поширення, ймовірно, спровоковане численними пожежами, які відбуваються в Нацпарку через обстріли російських військових.

Також на цій території спостерігається дуже висока щільність видів, які охороняються (цибуля жовтувата Allium flavescens), стоколосник різнолистий (Bromopsis heterophylla), зіновать гранітна (Chamaecytisus graniticus), ефедра двоколоскова (Ephedra distachya), дрік скіфський (Genista scythica), гіацинтик блідий (Hyacinthella leucophaea), наголоватки вузьколисті (Jurinea stoechadifolia), льон Черняєва (Linum czerniaëii), загнітниця голівчаста Paronychia cephalotes, тонконіг неплідний (Poa sterilis), ковила волосиста (Stipa capillata), ковила Лессінга (Stipa lessingiana), ковила найгарніша (Stipa pulcherrhima), тюльпан Біберштейна (Tulipa biebersteiniana).

Окрім цього, там представлено ряд угруповань Зеленої книги України: (Лессінгоковилові степи (Stipeta lessingianae), Найкрасивіші ковилові степи (Stipeta pulcherrimae), Скіфськодрокові степи (Genisteta scythicae)), а сам біотоп належить до біотопів резолюції № 4 Бернської конвенції.

Ми неодмінно поспілкуємося з Іваном Івановичем у наступному році, коли він разом з колегами зможе навідатися до Нацпарку з "польовими дослідженнями".

(фото з архіву Івана Мойсієнка)