30.03.2025
Цікаві подробиці про Всесвітній День птахів
Дуже скоро, 1 квітня, світ відзначатиме день птахів. Це свято має довгу та цікаву історію – його ...
21.03.2025
Незабаром, 22 березня світ відмічатиме День водних ресурсів
Вода це є базовою річчю існування і розвитку всього живого на планеті, але разом з тим інколи здається, ...
12.03.2025
На ЧАЕС рятувальники ліквідували наслідки удару БПЛА
«Роботи з ліквідації наслідків атаки безпілотника на об'єкт «Укриття» ЧАЕС завершено. ...
Гарне слово "екопоселення". Ви знаєте, що це? Я не була впевнена, що насправді знаю і тому вирішили побачити все на власні очі. Так сталося, що саме сьогодні в одному з екопоселень Херсонщини був "День відкритих дверей".
Степ. Очі звично шукають скупчення якихось будівель, а їх немає. Якийсь час я думала, що заблукала. З полегкістю, нарешті, помітила один будиночок, на чималій відстані - ще один, далі - ще. Знайшла. Не маю звички ходити до незнайомих людей в дім, тому дещо вагалась, побачивши господиню одного з обійсть. На моє щастя, вона підійшла сама. Виявилось - запитувати можна, фотографувати також. Поселенці - люди цивілізовані, собаками гостей не лякають. Ходила, питала, чотири години пролетіли непомітно. Тепер я вже можу сказати, що знаю (не все, але багато більше, ніж до цього) про екопоселення та екопоселенців. Земля їм дісталась не найгостинніша - пісок та глина. Але вони вірять, що, люблячи цю землю, працюючи на ній, вони колись зроблять її родючою. Без добрив. Без війн зі шкідниками. З мінімальним поливом. Деякі успіхи можна побачити і просто зараз - городина в "гніздечках", захищена від спеки, суміші різних овочевих культур на одному клаптику землі - ростуть, квітнуть, дуже чемно співіснують (нам би так). Не жаліються екопоселенці на здоров'я, тяжкий труд чи негаразди. Всі будинки, що я бачила, господарі звели власними руками з екологічно чистого матеріалу - самана (самі ж і робили). Тут же я вперше в житті побачила сонячні батареї. А ще - собак, котів, курей, перепілок. В кожного на свій смак. Вода - як з дитинства. Скуштувала чай з трав (всі ростуть поряд, але самі робити не намагайтесь, кажуть - треба знати, які трави можна поєднувати) з "димком", бо заварювався на вогнищі. Незвичний, трохи дикий, я б сказала, але смачний. З медом - взагалі казково. Хто обирає таке життя? Звичайні люди, яким в місті тісно. Такі завжди були і будуть. Від чого вони відмовились? Вони так само їздять на роботу, спілкуються, вчаться, живуть в родинах. Насправді, я думаю, відмовились вони тільки від бажання отримати все і одразу, притаманного нам сучасним. Не помітила фанатичного блиску в очах. Звичайна впевненість людей в принятому рішенні. З деяким сумом поверталась в місто. Буває ж таке.
Саман: 1. Будівельний становий матеріал, що являє собою необпалену цеглу, виготовляється з глини з домішкою солом'яної січки, полови, гною та ін. і висушену на сонці. 2. Солом'яна січка
(Великий тлумачний словник сучасної української мови.- К.- 2004)
Більш докладно про екопоселення ви можете дізнатись на сайтах http://dgerelo.org.ua/ http://zku.org.ua/ http://pomestja.info/
та на сторінках Вікіпедії