Новини. Події

18.11.2024
Учні Херсона дізналися про екологічні збитки від війни
Центр екологічної інформації КЗ «Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся ...

Детальніше...

25.10.2024
Поточний стан справ у заповіднику «Асканії-Нова»
Скоро зима і всі природоохоронні заклади готуються до холодів. Не виняток і біосферний заповідник ...

Детальніше...

20.10.2024
Через паління сухої трави та обстріли втрачаємо ліси
Для нашого довкілля вересень став місяцем лісових пожеж. Вогнеборцям довелося ліквідувати 19 лісових ...

Детальніше...

Всі новини


Випадкове фото



Всі новини

«Таємна лабораторія» – Херсонська гідробіологічна станція»

01.04.2015

Людину завжди манить невідоме, приховане. Наприклад, космічний простір або закулісся театру. Тож коли нам випала можливість зазирнути у лабораторію, ми погодились.
Тому 26 березня в Центрі екологічної інформації відбувся вечір запитань і відповідей «Таємна лабораторія» – Херсонська гідробіологічна станція». На запитання присутніх відповідали співробітники гідробіостанції Володимир Задубець та Антон Потеряйко.
Знайомство з діяльністю Херсонської гідробіологічної станції почалося з невеликого історичного екскурсу. Гості заходу дізнались, що на базі станції досліджують гідрологію, гідрохімію, фітопланктон, вищу водну рослинність та бентос. Потеряйко А. розповів про зоопланктон у пониззі Дніпра. Власники акваріумів з подивом слухали про те, що на станції досліджують відібрані з Дніпра дафнії, циклопи та мотиль (їжа для акваріумних риб).
Задубець В. пояснив нам принцип роботи фотоелектроколориметру кфк-3 (спробуйте вимовити вслух!), а його колега, Потеряйко А., познайомив присутніх з якісною сіткою Апштейна, якою відбирають проби зоопланктону. Щоб краще донести інформацію, спеціалісти станції багато наукових термінів пояснювали більш «народними» словами.
У кінці зустрічі було проведено невеликий дослід із дніпровською водою на визначення кисню. Саме кількість кисню у воді визначає, наскільки буде активним кисневе або безкисневе середовище. Задубець В. провів дослід за методом Вінклера. Зважаючи на проведення досліду не в лабораторних умовах, було зроблено багато спрощень. Але основна методика відповідає лабораторній.
Так ми познайомились з Херсонською гідробіологічною станцією та були учасниками справжнього наукового досліду.

Історична довідка. Історія Херсонської гідробіологічна станція НАН України її становлення нерозривно пов’язані з початком проведення в 50-і роки минулого століття комплексних планомірних спостережень на нижньому Дніпрі і Дніпровсько-Бузькому лимані у зв’язку з будівництвом водосховищ. Інтенсивне освоювання гідроенергетичних ресурсів затребувало виявлення як позитивних так і негативних результатів гідробудівництва, вивчення закономірностей змін гідрологічного і гідрохімічного режиму, прогнозування умов існування гідробіонтів в умовах зарегульованного стоку Дніпра.
Для забезпечення експедиційних робіт в цьому регіоні в Херсоні в 1952 році була створена база флоту Інституту гідробіології АН УРСР. Звідси споряджалися наукові експедиції на Каховське водосховище, в пониззя Дніпра і Дніпровсько-Бузький лиман. Їх очолювали найвидатніші вчені України – Я.В. Ролл, В.І. Володимиров, Ю.М. Марковський, Я.Я. Цееб, В.В. Товбін, А.М. Алмазов. З грудня 1961 року Херсонська база флоту була перетворена в гідробіологічну станцію. Першим завідуючим станції став кандидат біологічних наук В.Л. Брюзгін.
У 1991–1995 рр. на базі Херсонської гідробіологічної станції був створений відділ екології водойм північно-західного Причорномор’я, який разом з іншими відділами інституту проводив науково-дослідні роботи по вивченню функціонування гідробіоценозів нижнього Дніпра і Дніпровсько-Бузького лиману.
У перспективі Херсонська гідробіологічна станція НАН України спрямовуватиме свою діяльність на розвиток актуальних проблем сучасної гідробіології з метою розкриття нових закономірностей функціонування біологічних систем, що забезпечить подальший поступ у фундаментальних знаннях в галузі біології, сприятиме опрацюванню нових заходів зі збереження біологічної різноманітності, упередженню розвитку екологічних кризових ситуацій, зростанню й стабілізації біологічних ресурсів.

(Мартюк О., керівник Центру екологічної інформації)







Екологічний календар