Новини. Події

26.08.2025
Пожежі на Півдні України
Серпень став для екосистем Херсонщини пекельним місяцем. На це є дві причини – щоденні ворожі обстріли ...

Детальніше...

17.08.2025
Як впливає війна на НПП «Тузлівські лимани»?
Центр екологічної інформації часто розповідає про вплив війни на національні природні парки та заповідники, ...

Детальніше...

08.08.2025
Сарана кошмарить Запоріжжя та інші області півдня!
Здається не лишилося жодного українця, який не чув про нашестя сарани на південний регіон України, ...

Детальніше...

Всі новини


Випадкове фото



Пелікан рожевий (пеликан розовый) 

 

Поширений в Передній та Середній Азії, Південно-Східній Європі. В СРСР гніздиться на водоймах Казахстану, Калмицької АРСР, в дельті Волги, Азербайджані, Східній Туркменії. Всього налічують до 2—2,5 тис. пар (з нестатевозрілими і пташенятами в рік буває до 12 тис. особин).
Шкіряний мішок під дзьобом — справжній сачок для риби. Може заковтнути рибу масою до 1,5—2 кг. Оперення біле з рожевим відтінком (звідси й назва), тільки махові пера бурі. Птах величавий, повільний на суходолі, однак добре плаває, від одного удару лапи пропливає до 2 м, але не пірнає. Прилітає рано, переважно у березні. Гніздиться колоніями на великих, багатих рибою водоймах, по кілька десятків і навіть сотень пар, іноді разом з кучерявим пеліканом. Гнізда великі — з сучків, гілок, сухої трави, стебел очерету. Будує самка, а самець носить матеріал. Самка відкладає 1—2, зрідка більше яєць і насиджує протягом 30—39 днів. Статевозрілими стають на третьому році життя. Тоді ж набувають характерного забарвлення.
Часто пелікани ловлять рибу групами. Вишикуються півколом, б'ючи крилами по воді, виганяють рибу на мілину, де легко ЇЇ виловлюють. Іноді баклани і мартини також встигають поживитися.
Раніше гніздився на Україні, а тепер залітає в пониззя Дунаю, зустрічається на прольотах у південних областях республіки. Влітку в пошуках їжі пелікани, що гніздяться на території Румунії, здобувають їжу і на території УРСР. У 1987 р. в Дунайському заповіднику ми спостерігали такі зграї до 60 особин.
Причини зменшення чисельності — скорочення площ, придатних для гніздування, обезводнення водойм в результаті проведення меліоративних робіт, погіршення кормової бази та ін. Треба створювати заказники, заборонити випалювання очерету, обводнювати ділянки, де розмістилися колонії.

 

Джерела інформації: Тварини Червоної книги.- К.- 1990.
 

  • Пелікан кучерявий
    Чисельність і ареал менші, ніж пелікана рожевого. В СРСР гніздиться до 1,5 — 2 тис. пар. Загальна кількість особин після розмноження близько ...

Екологічний календар