Що означають 4 роки повномасштабної війни для лісів України

25.02.2026

Україна вкрита 9,6 мільйонами гектарів лісів, що становить 15,9 % загальної території країни, 38 % з них — експлуатаційні ліси. Лісовий сектор створює близько 1 % ВВП України, забезпечує роботу приблизно 68 000 українців безпосередньо у лісовій галузі й лісозаготівлі, та 300 тисяч робочих місць у суміжних лісових галузях (деревообробна та меблева промисловість).  

Ліси для України є важливим елементом екологічної стійкості, кліматичної безпеки та економічної стабільності. Водночас вплив війни на лісові екосистеми виходить далеко за межі локальних пошкоджень та проявляється щонайменше у трьох вимірах — екологічному (деградація екосистем, втрата біорізноманіття), кліматичному (скорочення потенціалу лісів як кліматичного буфера), інституційному (зміна правил, процедур та зміщення балансу між господарськими потребами й природоохороною). 

Масштаб воєнного впливу 

Майже 30 % лісів України було окуповано та зазнали різного роду шкоди упродовж війни. Площа деокупованих земель лісового фонду становить близько 0,9 млн га, тоді як на 0,1 млн га все ще тривають або тривали бойові дії. Тимчасово окупованими залишаються приблизно 0,8 млн га лісового фонду. 

Попередній рівень шкоди та збитків, завданих лісам внаслідок війни, сягають 2,47 млрд гривень за оцінкою Держлісагентства. Постійні обстріли в ускладнюють виявлення всіх пошкоджень. Крім того, на тимчасово окупованих територіях фіксують випадки незаконних рубок, що означає: реальні масштаби втрат можуть бути значнішими, оскільки обстеження лісів через окупацію та мінування наразі неможливе. 

Війна суттєво вплинула на динаміку лісових пожеж 

До повномасштабної війни щорічна площа пожеж в українських лісах сягала максимум 10 тисяч гектарів. За даними European Forest Fire Information System у 2024 році в Україні вигоріло понад 880 тисяч га природних територій, з них близько 220 тисяч га — лісові масиви. Після початку повномасштабного вторгнення кількість пожеж зросла майже втричі, площа пожеж — у 90 разів порівняно з 2021 роком. 

Приблизний розмір загальної шкоди та збитків лісам внаслідок лісових пожеж через бойові дії становив 6,962 млрд грн до 2025 року за оцінкою Держлісагентства. Найбільше постраждали хвойні ліси, які займають майже третину лісової території України і є дуже вразливими до пожеж. 

Ліси розміновуватимуть в останню чергу 

Значна частина лісів уздовж лінії фронту замінована та забруднена вибухонебезпечними предметами. Це ускладнює або й повністю унеможливлює гасіння пожеж та блокує проведення лісогосподарських заходів. 

Розмінування в лісах є технічно складнішим, ніж на відкритих територіях, через густий покрив. Ліси розміновують в останню чергу, оскільки їх відносять до третьої категорії розмінування з трьох існуючих. Це означає нижчий рівень пріоритетності, порівняно з критичною інфраструктурою та сільськогосподарськими землями. Через такий процес розмінування лісових масивів може тривати десятиліттями. 

Загалом від початку повномасштабного вторгнення саперним підрозділам ДСНС, МВС і військовим вдалося розмінувати близько 48 тис. га лісів. Проте наразі все ще небезпечними вважаються приблизно 500 тисяч га лісових масивів. 

Найбільшу небезпеку для людей наразі становлять ліси в регіонах, де відбувалися чи досі тривають бойові дії, а також окуповані та звільнені області. 

Війна змінює умови управління навіть у регіонах без активних бойових дій 

Вплив війни не обмежується фізичною шкодою для лісових екосистем уздовж лінії фронту. Вона також змінює умови управління навіть у регіонах без активних бойових дій. Наприклад, після запровадження воєнного стану уряд ухвалив зміни, які, зокрема, призупинили дію обмежень на рубки в “сезон тиші”. Робляться постійні спроби прибрати обмеження на ті чи інші види рубок, зокрема в частині скасування оцінки впливу на довкілля на суцільні санітарні рубки. Такі рішення обґрунтовувалися необхідністю спрощення процедур в умовах війни, однак вони впливають на баланс між господарською діяльністю та природоохороною. 

Праліси Карпат і Полісся також перебувають у зоні системного ризику 

Найбільші прямі втрати зафіксовані на сході та півдні України. Проте війна впливає й на праліси Карпат і Полісся через низку системних ризиків — ослаблення інституційного контролю, економічний тиск на лісові ресурси, наявну проблему незаконних рубок та корупції, відкладення реформ управління та уточнення статусів особливо цінних лісів.  

Праліси є ключовими осередками біорізноманіття та довготривалого накопичення вуглецю. Їх втрата має незворотні наслідки, оскільки такі екосистеми формуються століттями. Саме тому стратегічними напрямами роботи для Всесвітнього фонду природи WWF-Україна є захист найцінніших лісів природного походження, зокрема пралісів та інших старовікових лісів, впровадження практик сталого лісового господарства, запобігання незаконним рубкам та сприяння створенню нової лісової політики України. За останні п’ять років WWF-Україна ідентифікував близько 100 тисяч га старовікових лісів в Україні та зміг домогтися належного природоохоронного статусу понад чверті з них. Попри війну, ми продовжили реалізовувати наш план до 2028 року додати 30 тисяч га лісових екосистем, які знаходяться під охороною. 

Ключові фокуси лісової політики в повоєнний період 

За чотири роки повномасштабної війни ліси України зазнали як прямих фізичних втрат, так і структурних змін у системі управління. Масштаб ураження вимірюється мільйонами гектарів, але довгострокові наслідки визначатимуться тим, якими будуть управлінські рішення в період відбудови. 

Збереження лісів — це не лише питання природоохоронної політики, а й фактор кліматичної стійкості, економічної стабільності та екологічної безпеки країни. WWF-Україна визначає, що для мінімізації довгострокових ризиків необхідні 

• системна інвентаризація пошкоджених лісів із використанням супутникового моніторингу; 
• пріоритетний захист пралісів і особливо цінних лісових територій; 
• інтеграція розмінування в екологічну політику; 
• розвиток цифрових систем моніторингу і прозорої звітності; 
• впровадження підходів наближеного до природи лісівництва; 
• орієнтація на каскадне використання деревини для підвищення ресурсної ефективності. 

“Ліси мають високу цінність у будь-який час, особливо в Україні, де обмежений лісовий покрив та один з найнижчих показників природоохоронних територій у Європі. Післявоєнне відновлення України залежить не лише від наявності деревини, а й від здатності лісових екосистем забезпечувати нас чистим повітрям, водою і сприяти адаптації до зміни клімату. Це базовий рівень безпеки, необхідний для підтримання здоров’я та добробуту українців протягом багатьох років. Ми не можемо поставити це під загрозу навіть під час війни”, — пояснює Михайло Богомаз, керівник напряму “Ліси” WWF-Україна.

Джерело: WWF- Україна https://wwf.ua/?20787891/shcho-oznachaiut-chotyry-roky-povnomasshtabnoi-viiny-dlia-lisiv-ukrainy