$57 млрд кліматичної шкоди від повномасштабної війни: як репарації можуть підтримати зелене відновлення України

Повномасштабна війна росії проти України завдає шкоди людям, містам, економіці та довкіллю, зокрема, і через вплив на кліматичну систему. За чотири роки повномасштабного вторгнення кліматична шкода від російської агресії оцінюється  в близько $57 млрд.

Про це говорила керівниця відділу клімату ГО «Екодія» Василина Бельо під час Міжнародного екологічного форуму «Довкілля для України», який відбувся 10 червня у Києві.

За словами Василини Бельо, Україна є першопрохідницею у питанні оцінки кліматичної шкоди від війни. До повномасштабного вторгнення жодна країна у світі не проводила такої системної роботи. Зараз, за оцінками за чотири роки повномасштабної війни, викиди, пов’язані з російською агресією, становлять близько 311 млн тонн CO2-еквіваленту. Кліматична шкода від цих викидів оцінюється приблизно у $57 млрд.

«Це дуже велика сума. І я би хотіла звернути на неї увагу не лише як на суму, яку ми хотіли б, щоб Росія заплатила, а і як на джерело для фінансування потенційних зелених і кліматичних рішень. Готових міжнародних механізмів для стягнення кліматичної шкоди з держави-агресорки наразі не існує. Україна фактично прокладає цей шлях першою. Над цим питанням спільно працюють українські та міжнародні експерти, представники громадських організацій та державних інституцій», — зазначила Василина Бельо.

Також вона додала, що включення кліматичної шкоди до майбутніх компенсаційних заяв є вагомою і потрібною складовою. Це важливо не лише для відновлення хоча б часткової справедливості, а й для практичного фінансування рішень, які потрібні Україні, зокрема, відновлення знищеної росією природи,  та стійкої відбудови.

Василина Бельо також звернула увагу на можливість для українського бізнесу, який постраждав внаслідок окупації та який розпочинає або розпочинатиме інвестиційні спори проти росії враховувати також кліматичні наслідки під час оцінки шкоди, завданої захищеній інвестиції.

«Це абсолютно нова річ. Ніхто такого ще не робив. Але, можливо, українські бізнеси теж стануть першопрохідцями в інвестиційних спорах з інтеграції кліматичної складової», — сказала Василина Бельо.

В Екодії наголошують, що кліматичні рішення під час війни не є другорядним питанням. У тилу вони стають питанням безпеки, добробуту і якості життя. Відновлювані джерела енергії та енергоефективність допомагають громадам бути стійкішими до енергетичних викликів. Адаптаційні рішення допомагають населеним пунктам готуватися до хвиль тепла, сильних опадів, ризиків для інфраструктури та здоров’я людей.

За словами Василини Бельо, ця тема вже цікавить громади. Так, зокрема, під час Марафону кліматичної адаптації, який був організований Українською кліматичною мережею та відбувся з 4 по 17 травня 2026 року, понад 230 організацій та установ із більш ніж 140 населених пунктів 24 областей України та Києва проводили просвітні заходи й використовували адаптаційні інструменти у своїх громадах.

За даними Європейського інвестиційного банку, кожен 1 євро, вкладений в адаптаційні заходи, може заощадити від 5 до 7 євро в майбутньому — на подоланні наслідків екстремальних погодних явищ, які посилюються через зміну клімату.

Саме тому фінансування кліматичних рішень має розглядатися не як додатковий витратний напрям, а як інвестиція у стійкість України, безпеку громад і якісне відновлення після війни.

Джерело: Екодія https://ecoaction.org.ua/57-mlrd-klimatychnoi-shkody-povnomasshtab-vijny.html