IUCN: як працює глобальна спілка збереження природи

Від цього матеріалу починаємо серію про роботу IUCN. Ми, як членська організація Спілки, хочемо більше розповідати про її можливості та роботу, щоб українські природоохоронні організації, експерти й держава активніше інтегрувалися в цю глобальну мережу.

Починемо з розмову з того, що таке IUCN, як вона працює та яке місце в ній має Україна.

Міжнародна спілка збереження природи (IUCN) — одна з ключових глобальних мереж у сфері збереження природи. Вона об’єднує понад 1600 організацій-членів і 19 000 науковців та експертів із більш ніж 160 країн. Між іншим, переважна більшість держав світу також є членами Спілки.

Її особливість у тому, що IUCN — не просто міжнародна природоохоронна організація, а членська спілка, яка об’єднує уряди, державні установи, громадські та наукові організації й глобальну мережу експертів.

Як влаштована IUCN?

Члени — основа Спілки. Вони беруть участь в управлінні, визначенні напрямів роботи та ухваленні рішень.

7 експертних комісій об’єднують тисячі науковців і практиків. Вони готують дослідження, оцінки, методології, рекомендації та експертні висновки.

Секретаріат координує роботу Спілки, її членів і комісій та реалізує природоохоронні проєкти у різних країнах.

Асамблея членів є найвищим органом управління IUCN. А між Всесвітніми природоохоронними конгресами стратегічний напрям роботи визначає Рада IUCN.

У 2025 році вперше представниця України Діана Гарлицька була обрана до Ради IUCN як канслерка від регіону Східної Європи, Північної та Центральної Азії.

Чому IUCN важлива у світі?

IUCN має офіційну роль консультативного органу з питань природної всесвітньої спадщини: оцінює номінації природних і змішаних об’єктів до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та бере участь у моніторингу їхнього стану.
Саме IUCN створила Червоний список видів, що перебувають під загрозою зникнення — найповніше глобальне джерело інформації про природоохоронний статус видів.

Експерти IUCN також працюють у межах ключових міжнародних процесів щодо біорізноманіття, зміни клімату, опустелювання та міжнародного екологічного права.

А де тут Україна?
Сьогодні Україну в IUCN представляють лише дві громадські організації — Українська природоохоронна група (UNCG) та Екологія — Право — Людина (ЕПЛ) — а також кілька десятків українських експертів, які працюють у комісіях. UNCG є членом IUCN з 2023 року.
Цього поки недостатньо, щоб український голос був повноцінно представлений у всіх процесах Спілки. Саме тому ми запускаємо серію дописів про IUCN — її структуру, можливості для експертів та організацій і способи активнішої участі України в роботі цієї глобальної мережі.
Для України членство держави в IUCN могло б стати додатковою можливістю представляти власний природоохоронний досвід, обговорювати виклики, розвивати міжнародні партнерства та посилювати присутність у глобальних природоохоронних процесах.

У наступних матеріалах розповімо докладніше про експертні комісії IUCN, участь у них та про те, як члени Спілки можуть впливати на її рішення й розроблення резолюцій.

Джерело: Українська природоохоронна група https://uncg.org.ua/iucn-yak-praczyuye-globalna-spilka-zberezhennya-pryrody/