Дельта, лимани, море – побачити зміни, зрозуміти загрози, знайти рішення

06.11.2026

Третя секція конференції «Дунай – лимані – Чорне море» була присвячена інструментам, які допомагають досліджувати стан природних територій, документувати екологічні зміни та залучати місцеві громади до природоохоронної роботи. У центрі уваги були дистанційне зондування Землі, геоінформаційні системи, громадянська наука та поєднання супутникових даних із польовими дослідженнями.

Дистанційний моніторинг для виявлення змін та пошкодження довкілля

Віталій Гулевець, фахівець із дистанційного зондування Землі та геоінформаційних систем НЕЦУ, представивши інструменти, які дають змогу досліджувати пошкодження довкілля навіть на територіях, куди через бойові дії неможливо чи небезпечно потрапити для польових обстежень.

Команда НЕЦУ використовує безкоштовні спутникові дані Sentinel і Landsat, а за потреби – знімки комерційних систем із вищою роздільною здатністю. Для виявлення пожеж та температурних аномалій застосовують дані NASA FIRMS, для просторового аналізу – геоінформаційні системи QGIS та ArcGIS. Вибір знімків залежить від їхньої роздільної здатності, дати отримання, сезонності, хмарності та якості.

На прикладах досліджень у Миколаївській та Сумській областях доповідач показав, як ці інструменти допомагають визначати осередки та площі пожеж, оцінювати пошкодження лісосмуг та ґрунтів, виявляти вирви від влучань боєприпасів та аналізувати стан природоохоронних територій. Зокрема, у Галицинівській громаді Миколаївської області досліджували последствия пожеж для лісосмуг, а у Хотинській громаді Сумської області територію поділили на квадрати розміром 2×2 км, щоб систематизувати виявлені пошкодження. Результати супутникового аналізу доповнювали польовою перевіркою.

Окремим напрямком є ​​моніторинг загрязнення Чорного моря мазутом після аварії російських танкерів «Волгонефть». Поєднання радарних знімків Sentinel-1 та оптичних даних Sentinel-2 дає змогу відстежувати загрязнення та аналізувати його просторове поширення. Результати моніторингу відображаються на інтерактивній карті, створеній Владиславом Балінським у межах проекту SUNDANSE.

Ще одне напрям роботи – удосконалення методів виявлення втрат лісового покриву. НЕЦУ порівнює власну методику з даними Global Forest Watch і використовує знімки вищої роздільної здатності для уточнення ділянок вирубування. Як зазначив Гулевець, результати різних методів можуть відрізнятися, тому виявлені зміни важливо перевіряти.

Від супутникового спостереження до доказових даних

Владислав Балінський, голова Одеського відокремленого підрозділу НЕЦУ, гідробіолог Нацпарку «Тузлівські лимані», зосередився на тому, як поєднувати супутникові спостереження та польові дослідження, щоб отримувати структуровані дані для природоохоронної роботи та документування екологічного вреду.

На прикладах загрязнення Чорного та Азовського морів він показав, як знімки Sentinel-1 та Sentinel-2 допомагають виявляти поверхневі загрязнення, аналізувати форму шлейфів та відстежувати їхнє переміщення. Дані NASA FIRMS про теплові аномалії можуть доповнювати цей аналіз, допомагаючи уточнювати годину подій та визначати ділянки для подальшого дослідження.

Зокрема, під час моніторингу розливу рослинної олії біля порту Чорноморськ у квітні 2026 року , за оцінкою Балінського, площа загрязнення сягнула близько 1000 км². Аналіз супутникових даних допоміг спрогнозувати рух шлейфу у напрямку акваторії національного природного парку «Тузлівські лимані» та завчасно підготуватися до його появи. Доповідач також навів приклади моніторингу затонулого судна «Голден Лео» та уламків танкерів «Волгонафта», наголосивши на важливості тривалих спостережень для оцінювання ризиків і перевірки повідомлень про ліквідацію загрязнення.

Інтерактивна карта дає змогу зіставляти зафіксовані шлейфи з польовими спостереженнями та простежувати розвиток загрязнення у годині.

Геоінформаційні інструменти застосували й для систематизації матеріалів щодо ситуації у Нижньодністровському національному природному парку. Інтерактивна карта об'єднує межі природоохоронної території, земельні ділянки, описи зафіксованих обставин та відповідні документи. За словами Балінського, такий формат полегшує роботу з великим масивом матеріалів і допомагає представляти їх у правових процедурах. Цю карту використали разом зі скаргою до Бернської конвенції щодо території Смарагдової мережі UA0000039.

Головний висновок доповіді – спутниковий знімок сам по собі ще не є доказом масштабу екологічної шкоди. Ефективний моніторинг передбачає перевірку даних, зіставлення різних джерел інформації та їх систематизацію. Супутникові ознаки не замінюють лабораторного аналізу, а довжина чи площа загрязнювального шлейфу самі по собі не дають змоги визначити масу загрязнювача.

Громадська доля у дослідженні та збереженні лиманів

Про досвід залучення громад до дослідження водних екосистем розповіла Інна Тимченко, доцент кафедри екології та природоохоронних технологій Національного Університету кораблебудування ім. адмірала Макарова. кандидат технічних наук, представник Миколаївської філії НЕЦУ. Вона презентувала спільну роботу з ГО «Кінбурн» у межах проекту Liman Reef .

За словами доповідачки, громадянська наука та Living Labs – це не лише способи збирання дослідницьких даних, а й можливість підвищувати екологічну освіченість, залучати людей до польових спостережень та розвивати екосистемне мислення. Під час повномасштабної війни Миколаївський підрозділ НЕЦУ використовував портативне обладнання для дослідження води та ґрунтів, щоб учасники могли самостійно проводити вимірювання.

Одним із напрямів співпраці з ГО «Кінбурн» стало дослідження можливостей використання штучних рифів у лиманах. Досвід встановлення конструкцій рифболів у Тилігульському лімані став основою для подальшої роботи. На поверхні рифів оселяються мідії та водорослі, які можуть сприяти очищенню води. Водночас ефективність такого підходу потребує подальшого моніторингу.

Окрему увагу приділили Березанському лиману – цінній, але недостатньо дослідженій акваторії Миколаївської області. Серед проблем, що впливають на його стан, доповідачка назвала евтрофікацію, замулення та зменшення біорізноманіття. До дослідження лиману залучили місцеву молодь.

Вихованець гуртку «Юні екологи» Миколаївського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Михайло Тимченко представивши проект оцінювання стану Березанського лиману та визначення потенційно придатних місць для встановлення рифів. Він створив макет рифу з натуральної глини та розробив прототип системи моніторингу розчиненого у воді кислорода. У перспективі датчик, встановлений у водоймі поруч із рифом, має передавати дані для спостереження за змінами кисневого режиму в реальному часі. На конференції Михайло продемонстрував програмну частину системи та світлову індикацію рівня кислорода.

Для просторового аналізу лиману використані супутникові індекси NDAI та NDTI. На їх основі в QGIS створено карти показників, пов'язаних з евтрофікацією та замуленням, за 2024–2026 роки та визначено ділянки, потенційно придатні для розміщення рифів. Автори проекту оцінили можливі екосистемні послуги таких конструкцій: за їх розрахунками, два рифболі можуть забезпечувати очищення близько 36 500 м³ води на рік.

Наступні кроки команди – продовження GIS-аналізу інших лиманів, доопрацювання системи моніторингу розчиненого кислорода та розвиток співпраці з громадами.

Острів Єрмаків: ревайлдинг повертає природні ландшафти

Практичним продовженням конференції стали робота у Вилковому та виїзд на острів Єрмаків. Учасники мали змогу не лише ознайомитися з природними територіями дельті Дунаю, а й побачити саме Вилкове – місто, повсякденне життя якого нерозривно пов'язане з водою. Під час човнової прогулянки центральним каналом вони побачили місто з води та змогли безпосередньо відчути особливості життя його мешканців у дельті.

Під час поїздки на острів Єрмаків директор Дунайського біосферного заповідника Олег Дьяков та керівник його наукового відділу Олександр Гайдаш ознайомили учасників із природними ландшафтами, рослинністю та тваринним світом острова.

Єрмаків – один із прикладів того, як відновлення природних процесів може змінювати стан деградованої території. У середині XX століття острів обнесли штучними дамбами та використовували для вирощування камыш, який постачали на Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат. Згодом територія переважно використовувалася як пасовище. Перекриття природних шляхів надходження дунайської води порушило водообмін, спричинило засолення та деградацію рослинності.

У 2008 році за участю Дунайського біосферного заповідника, WWF та місцевих користувачів земель розпочали відновлення водного режиму острова. Відкриття проходів у штучних дамбах дало змогу дунайській воді знову надходити до внутрішніх водойм та плавнів. Водно-болотні екосистеми почали відновлюватися, а територія знову стала важливою для біорізноманіття дельті.

Наступним елементом ревайлдингу стало повернення великих травоїдних тварин. У межах програми на острові з'явилися водяні буйволі, польські коні, олені, а також великий рогатий скот і коні. Випасування допомагає стримувати надмірне поширення очерету та підтримувати відкриті низькотравні цибулі, які є важливою частиною мозаїки водно-болотних угідь. Такі ділянки створюють умови для існування різних видів рослин та тварин. Водночас у посушливі періоди навантаження на пасовища зростає, тому потрібне належне управління віпасом.

Досвід острова Єрмаків є частиною ширшої програми відновлення природних процесів у дельті Дунаю та прилеглих територіях України, Румунії та Молдови. Шестиричний проект Rewilding Europe , який реалізовували за участю Rewilding Ukraine та Rewilding Romania за підтримки програми Endangered Landscapes & Seascapes Programme, охоплювали ландшафт площею близько 580 тисяч гектарів. Його метою було покращити екологічну цілісність та природні функції 40 тисяч гектарів водно-болотних угідь та наземних оселю.

Один із ключових напрямів роботи – відновлення природного водообміну. Дамбі, шлюзи та польдери, створені для господарського використання територій, порушили зв'язок між Дунаєм та заплавними водоймами, змінили режим затоплення та перешкодили міграції риби. У межах проекту відновлювали водне сполучення, зокрема в системі Катлабух–Лунг–Саф'яни та на озері Картал.

Відновлення водообміну в системі Катлабух–Лунг–Саф'яни допомогло подолати наслідки відокремлення водойм від Дунаю під час посух 2021–2022 років, коли проблеми з доступом до води торкнулися мешканців п'яти сіл.

Ревайлдинг дельті Дунаю передбачає не лише повернення окремих видів чи відновлення певних ділянок. Його завдання – відновити природні зв'язки між річкою, заплавними водоймами, островами та степами, а разом із ними – процеси, від яких залежать водний режим, біорізноманіття та благополуччя місцевих громад.

Відновлення острова не означає, що всі проблеми вже вирішені. Один із викликів – поступове замулення проходів у дамбах, через які вода потрапляє до внутрішніх водойм. Седименти, що переноситимуть Дунай, можуть перекривати ці проходи та обмежувати водообмін. Тому необхідно підтримувати зв'язок внутрішніх водойм із річкою, водночас враховуючи інтереси землекористувачів та вимоги прикордонної безпеки.

Польові спостереження на острові дали змогу учасникам конференції побачити процеси, про які йшлося під час доповідей у ​​сесійній залі: роль седиментів у формуванні островів та берегів, утворенні ґрунтів, зміні русел та проток, підтриманні водообміну та формуванні ландшафту дельті.

У Вилковому також відбувся круглий стіл із питань захисту природних ландшафтів Дунайського регіону та України в цілому. Учасники обговорили проблеми, які порушували представники національних природних парків та заповідних територій: захист земель, встановлення між природоохоронними територіями, незаконна забудова, вплив війни, спроможність адміністрацій забезпечувати охорону та ефективність наявних правових механізмів.

За підсумками дискусії учасники підготували спільну резолюцію та звернення до державних органів. Документи мають узагальнити проблеми, виявлені на природоохоронних територіях, і сформулювати пропозиції для профільного міністерства, парламентських комітетів та інших відповідальних установ.

Конференція поєднала наукові доповіді, практичний моніторинг і обговорення конкретних природоохоронних дій. Її наскрізна ідея – пройти шлях від спостереження та збирання даних через польову перевірку й систематизацію інформації до рішень, необхідних для збереження природних комплексів Дунаю, лиманів і Чорного моря.

Джерело: НЕЦУ https://necu.org.ua/delta-lymany-more-pobachyty-zminy-zrozumity-zagrozy-znajty-rishennya/