Астрагал Дніпровський – прибережний ендемік

Квітень – час цвітіння, бджоли збирають нектар та пилок, і все навколо вкрите пелюстками, що їх розсіяв вітер. Коли як не зараз розповідати про рідкісні рослини?

В рамках проєкту «Чар-зілля Півдня» ми знайомимо наших читачів з ще одним ендеміком, а саме Астрагалом Дніпровським або Astragalus borysthenicus Klokov.

Як і всі ендемічні види ця рослина занесена до Червоної книги України, і має природоохоронний статус «рідкісний». Астрагал Дніпровський занесений до Європейського червоного списку. Охороняється  на косі Бірючий острів у складі Азово-Сивашського Національного природного парку. Заборонено збирання цих рослин та порушення умов їх місцезростання.

Ця рослина належить до роду астрагалів і до родини бобових. У неї стрижнева коренева система, рослина може бути від 20 до 100 см заввишки.

Стебла численні, товсті, розгалужені, висхідні. Листки непарнопірчасті, довгасті, ланцетні, рідше еліптичні і довгасто-еліптичні 8-21 мм завдовжки, 1,5-5 мм завширшки.

Грона головчасті, густі, еліптичні або довгасті, на пазушних, в 1,5-3 рази довших за листки квітконосах.

Квіти 2,5-3 cм завдовжки, пурпурового кольору. Цвіте в травні-серпні, плодоносить у червні- серпні. Рослина розмножується насінням.

Боби 9-18 мм завдовжки, еліптичні, довгасто-еліптичні, довгасті, з довгим носиком, двогнізді, опушені притиснутими білими волосками. Насінини до 2 мм завдовжки, кругло-ниркоподібні, коричневі.

Астрагал Дніпровський зростає в літоральних (утворених з мушель) пісках, а також на піщаних й супіщаних схилах по берегах Чорного і Азовського морів та морських лиманів, на нижньодніпровських піщаних кучугурах, та входить до складу приморських і прирічкових піщаних степів.

Цей ендемік є ксерофітом, тобто це посухостійкі рослини, пристосовані до життя в умовах хронічного дефіциту вологи (степи, пустелі, напівпустелі), які мають особливі механізми для мінімізації випаровування та ефективного використання води.

Інтенсивне скорочення місць зростання внаслідок рекреаційного і господарського будівництва на морських узбережжях (знищена найбільша класична популяція виду в околицях Феодосії), надмірного випасу на схилах, рекреаційних навантажень. На сьогоднішній день через бойові дія ендемік перебуває в ще більшій небезпеці.