Новини. Події

21.02.2024
Через війну популяція зубрів значно скоротилася
Національний природний парк “Залісся”, що в Київській області понад місяць перебував під ...

Детальніше...

17.02.2024
Результати роботи застосунку ЕкоЗвгроза
На початку повномасштабного вторгнення рф було створено вебресурс та мобільний застосунок ЕкоЗагроза ...

Детальніше...

05.02.2024
Окупанти знов вбивають тварин лівобережжя
Нещодавно мережу сколихнули світлини, на яких російські окупанти позують з мертвими тваринами, вочевидь ...

Детальніше...

Всі новини

Голосування
Як Ви ставитесь до бродячих тварин в місті?







Випадкове фото



Наука підтверджує: Дніпро повільно гине

Серед найбільших водних артерій України – Дніпро, ріка, що бере свій початок за північними межами Білорусі, аж у Валдайських долинах. Сягаючи шириною до двох кілометрів, а глибиною – до десяти метрів, річка з похилим лівим берегом і високим скельним правобережжям дарує життєдайну вологу навколишньому простору. Древні греки називали її Борисфеном, українські козаки – Славутичем і ставилися до неї як до живого організму, берегли, мов зіницю ока. Здавалося б, саме так слід було б діяти і в епоху науково-технічного прогресу. Адже ріка живить питною водою багато населених пунктів і серед них – великі міста: Київ, Черкаси, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Миколаїв, Херсон. П'ють її загалом приблизно 30 млн мешканців України.
Тепер Дніпро переживає надто важкий період свого існування. Йдеться про чистоту його водного басейну. Багато малих річок, які впадають у Дніпро, захаращені, брудні, обмілілі, перенасичені шкідливими хімікатами. І сама ріка Дніпро відповідно така ж. Адже до неї потрапляє із стоками величезна кількість екологічно небезпечних речовин, що містять фосфатні сполуки, поверхнево активні речовини (оптичні відбілювачі, ароматизатори). Це те, що «дарують» нам широко розрекламовані надсучасні пральні порошки. Таку ж шкідливу дію мають багато інших миючих засобів. Але ж ні фосфати, ні поверхнево активні речовини не затримуються очисними спорудами, тому велика кількість цих хімікатів потрапляє у маленькі струмки, річки, а звідти – в Дніпро. За підрахунками фахівців, впродовж року у воду надходить 27 тис. т фосфатів. А ще разом із стічними водами до Дніпра постійно збігають із сільськогосподарських угідь залишки мінеральних добрив. Все це стає поживною речовиною для синьо-зелених водоростей, різко змінює хімічну структуру дніпровської води. Її «цвітіння», що супроводжується процесом саморозкладу, активно витісняє кисень, забруднюючи водний простір токсичними речовинами, зокрема аміаком, метаном, сірководнем.
Ознакою повільного вмирання великої європейської ріки (подібне вже було з Дунаєм) є різке зменшення, постійна загибель значної кількості рибних запасів. І не тільки тому, що застосовується її хижацький вилов. Взяти хоча б Кременчуцьке водосховище, де вже не одну зиму задихаються тонни чудової риби, і лише по весні можна побачити наслідки безгосподарності: прибивається до берегів мертвий сазан, судак...
Чисельні інспекції, високі комісії, керівники, які відповідають за стан водосховища, лише розводять руками: мовляв, стихія, задуха. А останніми веснами після уважної перевірки, проведених детальних досліджень, з'ясувалося: саме поява у воді великої кількості фенолів спричинила розклад у період теплої зими різних природних водоростей. Буває й так, що надворі вже не зима, Дніпро давним-давно скинув льодовий панцир і неприємний запах фенолів потроху щезає... Аж раптом після щедрих дощів дніпрові хвилі вкотре викидають на берег «поснулу» рибу. Знову приїжджає надзвичайна комісія з Києва, розглядає причини масової загибелі риби в Дніпрі, а також у малій річці, притоці Дніпра, – Тясмині. У пробах води, взятих з Кременчуцького водосховища, поблизу впадання в нього Тясмину, не один раз виявлялись залишки пестицидів. Добре, очевидно, «постаралися» аграрії Смілянського, Чигиринського, Кам'янського районів.
У всіх випадках висновок однозначний: загрожують усьому живому в Дніпрі не лише несприятливі погодні умови, збіднення вмісту кисню у воді, а й безгосподарність, невміле зберігання і використання хімічних добрив, засобів боротьби з бур'янами. А ще – недбальство при догляді за станом води, особливо допускання її забрудненості, нереагування на браконьєрство, хижацькі способи вилову риби.
Відоме у минулому варварське «глушіння» риби вибухами сьогодні перевершено шокуванням електровудочками. Навіть на підводників, які зустрічають на глибинах немало незвичайного, результат такого вилову справляє гнітюче враження. Ступивши на такі місця, вони жахаються: доводиться руками і ногами торкатися суцільного килиму мертвої риби. Незавидна доля і тієї риби, яку обминула електрична смерть. Залишившись живою, вона отримала такий потужний імпульс струму, що стала немічною, назавжди скаліченою. Рибина, яка побувала під струмом, уже не зможе нереститися: в неї перестає формуватися ікра. Як з'ясувалося, цей безжалісний вид винищення риби небезпечний і для самих браконьєрів: згідно із статистикою, щорічно гине до 30 осіб, які рибалять у порваних гумових чоботях. У Дніпропетровський області заплатив за необачність навіть підводний мисливець, котрий потрапив у поле дії електровудочки.
Щоб не згинув Дніпро, і щоб не щезли в ньому рибні запаси, вже давно мала б сказати вагоме слово держава. Закони, кодекси, укази, розпорядження, постанови проголошують справедливі істини, передбачають охорону, захист, поліпшення довкілля. А тим часом на Славутич накочується нова хвиля нестримно споживацьких зазіхань. Дачна лихоманка, що охопила грошовитих людей, загрожує не лише забрудненням, а й появою небезпечних епідемій…

(За матеріалами книги Губарець В.В., Падалка І.А. Світ, який не повинен загинути. Людина і довкілля: сучасний аспект. – К.: Техніка, 2009.)
 

Дніпро – джерело питного водопостачання населення України

13.03.2013
Детальніше


Екологічний календар