30.03.2025
Цікаві подробиці про Всесвітній День птахів
Дуже скоро, 1 квітня, світ відзначатиме день птахів. Це свято має довгу та цікаву історію – його ...
21.03.2025
Незабаром, 22 березня світ відмічатиме День водних ресурсів
Вода це є базовою річчю існування і розвитку всього живого на планеті, але разом з тим інколи здається, ...
12.03.2025
На ЧАЕС рятувальники ліквідували наслідки удару БПЛА
«Роботи з ліквідації наслідків атаки безпілотника на об'єкт «Укриття» ЧАЕС завершено. ...
Нещодавно професори Херсонського державного університету – Олександр Ходосовцев та Іван Мойсієнко розповіли про результати своїх експедицій на колишнє Каховське водосховище. За їх словами пустир ожив: замість потрісканої пустелі, якою стала ця територія після скиду води, наразі формується молодий заплавний вербовий ліс, який складається з 65 видів рослин.
Доктор біологічних наук, професор кафедри ботаніки факультету біології, географії та екології ХДУ Олександр Ходосовцев зауважив, що навіть річка Кам’янка (водойма була затоплена у 1956 році, під час будівництва Каховської ГЕС) сьогодні відновилася.
Науковці додають, що завдяки щільним заростям верби на цій території може утворитися унікальне природне середовище – заплавні ліси. В Україні вони практично знищені, а в Європі їх охороняють, бо в цих біотопах знаходять прихисток рослини, комахи, птахи та тварини.
Професори ХДУ вже тричі їздили з експедицією на місце, де колись було Каховське водосховище. Там вони проводили моніторинг дна. Перші висновки науковців втішні і дають надію на відродження цієї місцевості. Але грибок знайдений на вербах може бути шкідливим для рослин.
Яків Дідух, завідувач відділу геоботаніки й екології Інституту ботаніки НАНУ, наголосив, що його дивує швидкість, з якою підростають місцеві верби: за 80 днів майже три метри! Також науковець розповів, яку важливу роль верби відіграють для місцевої екосистеми, вони очищують воду від важких металів та формують структуру ґрунту.
Поки що експерти утримуються від далекоглядних прогнозів щодо долі цього нового природного середовища. Але з упевненістю можна сказати, що ця експедиція не остання. Про них Центр екологічної інформації бібліотеки Гончара розповість вже в 2024 році.