Новини. Події

03.04.2021
Пакети з кукурудзяного крохмалю в «АТБ»: правда чи «грінвошінг»?
Свідоме споживання дуже швидко стало модним трендом та одним зі складових здорового способу життя. Виробники ...

Детальніше...

31.03.2021
Переможці фотоконкурсу отримали свої подарунки
Визначили переможців фотоконкурсу «Кототерапія», Який Було ініційовано Центром екологічної ...

Детальніше...

25.03.2021
Кліматичний страйк прокотився Україною
Екосвідомі українці долучень до Всесвітньої Акції «Глобальний страйк за клімат». У великих ...

Детальніше...

Всі новини

Голосування
Як Ви ставитесь до бродячих тварин в місті?







Випадкове фото



   Поетеса Аліса Тютюнникова почала писати вірші ще у шість років. Першого вірша Аліса присвятила бабусі, другого – матері. Але зараз її поезії торкаються більш широкої тематики. Це і пейзажні замальовки, й інтимна та філософська лірика. Аліса брала участь у літературних конкурсах, зокрема у І Міському літературному конкурсі ім. М. Братана, де посіла ІІ місце у номінації «Поезія» та ІІ місце у номінації «Проза». Також стала учасницею конкурсу «Легенди Херсонщини», нагороджена грамотою за участь у проекті.

Аліса любить писати про природу, адже, за її словами, «природа, як і кохання - найкращі натхненники».

Тож Вашій увазі роботи молодої поетеси Аліси Тютюнникової

 

***
Розквітла, засяяла, начебто панна
Чарівна червона квітка тюльпана.
Росте в садку гордовито і сяє,
Красою своєю усіх осліпляє.
А поряд нарциси скромно схилились:
Голівки опущені, мов зашарілись...
А ось ростуть фіалки маленькі:
Зелені стебельця, пелюстки синенькі.
І чути бузку аромат у повітрі,
А листя тріпоче легенько на вітрі...
Я так люблю вас, веснянії квіти,
І хай би завжди вам цвісти-пломеніти!


Охороняймо тварин!

Всі тварини на землі,
І великі, і малі
Хочуть жити без біди.
Пам’ятай про це завжди!
Ні одну не бий тварину,
Не знущайся без упину!
Краще закликай людей,
І дорослих, і дітей
Щоб тварин охороняли
Й нищить їх забороняли!

Жити хочуть всі тварини.
Пам’ятай про це, людино!

 

Сміливець

Хто ганяє по подвір’ю
Білий, ще й плямистий?
Ніс у курячому пір’ї,
Залізне «намисто».

Це ж маленьке цуценятко
З півнем грає-грається.
Клюне в ніс курчатко –
В буду заховається!

 

***
Тихі літні вечори…
Сяють зорі ізгори,
Степ зітха, дрімає, спить…
Сон до всіх пливе-летить.
Навіть місяць вже рогатий
Ледве світить: хоче спати.
Спить мурашка й павучок,
І невтомний світлячок.
Тільки кіт рудий не спить,
Тихо-тихо муркотить.
І цвіркун десь у кутку
Пісню теж співа дзвінку.
Але швидко ніч минає,
Скоро сонечко засяє.
І прийде на землю день,
Мирних заспіва пісень.


Горобці

На горісі в нас сьогодні
Горобці сидять голодні.
Бо ж надворі вже зима,
Поживитись чим нема.
Я зроблю їм годівницю,
Нагодую різну птицю:
І горобчиків малих, і синичок золотих.
Хай літають, хай радіють
Про весну зі мною мріють!


Сороки

Дві сусідки-білобоки.
Хто вони?
Та це ж сороки!
Скре-ке-ке-ке-ке-ке-ке!
Чи ж ви чули про таке?
День і ніч вони скрекочуть,
Щось усім сказати хочуть.


Жайворонок

Небо начебто дзвенить,
Пташка в вишині летить.
Вона весну закликає,
Хай вже швидше завітає!


Голуби

Мене люди дивували,
Які голубом назвали
Пташку оту невеличку,
Не блакитну зовсім птичку.
Ну скажіть чому, будь-ласка?
То лиш може бути казка,
Що літають голубі
В синім небі голуби!
Я ніяк не розуміла,
Все дізнатися хотіла,
Кожен день на дуб дивилась:
Там голубка поселилась.
І були в неї малята –
Гарні діти-пташенята.
Їм і їжу добувала,
Пестила і милувала.
І тоді я всім сказала:
Голубів же так назвали,
Бо дітей своїх голублять
І їх дуже-дуже люблять!

Інші поезії Аліси Тютюнникової Ви можете знайти в альманасі літературної кав’ярні «LITTERRA» та за посиланням.

Екологічний календар