Науковці моделюють водне майбутнє півдня після Каховської катастрофи

11.06.2026

6 червня — одна з найтрагічніших дат у сучасній історії України. Саме цього дня 2023 року російські окупанти підірвали греблю Каховської ГЕС, спричинивши техногенну та екологічну катастрофу, що не має аналогів у сучасній Європі за своїми масштабами. За три роки досліджень руйнування дамби та спустошення Каховського водосховища стало одним із найкраще задокументованих злочинів війни. Понад півтора десятки наукових публікацій у провідних світових журналах — Science, Nature Ecology & Evolution, Nature Communications, Water International — та аналітичні звіти UNEP, Truth Hounds, Bellingcat, Molfar і Lieber Institute зафіксували масштаб незворотних змін. 27 травня 2026 року до цього масиву долучився перший в Україні комплексний міждисциплінарний аналіз НАН України — і його головний висновок виходить далеко за межі питання «відновлювати чи не відновлювати Каховське водосховище». Йдеться про формування принципово нової водної політики на десятиліття вперед.

Вперше в Україні наслідки руйнування великого водосховища внаслідок воєнних дій аналізуються не фрагментарно, а як системний виклик водній, продовольчій, енергетичній та економічній безпеці держави. До роботи, виконаної за державним замовленням МОН України, долучилися: Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України, Інститут гідробіології НАН України, Інститут геологічних наук НАН України, Інститут економіки та прогнозування НАН України, Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі, Інститут водних проблем і меліорації НААН України.

Як наголосив перший віцепрезидент НАН України академік В'ячеслав Богданов, який очолює робочу групу: «Наука має не лише оцінити наслідки цієї катастрофи, а й запропонувати інструменти для прийняття відповідальних державних рішень».

Дефіцит води стає системним

Директор Українського гідрометеорологічного інституту академік Володимир Осадчий представив результати моделювання водогосподарського балансу для суббасейнів Прип’яті, Десни, Верхнього та Середнього Дніпра. Дослідники проаналізували десятки водогосподарських ділянок за трьома сценаріями водності: середньою, маловодною та дуже маловодною.

Ключовий висновок: за умов дуже маловодних років дефіцит води перестає бути локальною проблемою — він охоплює дедалі більшу частину всього басейну Дніпра, набуваючи системного характеру.

Науковці підкреслюють: проблему Нижнього Дніпра неможливо розв’язати лише відновленням одного об’єкта — навіть такого масштабного, як Каховське водосховище. Необхідне комплексне управління всім каскадом дніпровських водосховищ з урахуванням реальних режимів роботи ГЕС, кліматичних змін, фактичного водоспоживання та екологічних потреб річкової системи.

Саме для цього вчені розробляють веборієнтовану інформаційно-аналітичну систему Dnipro-WEB, яка дозволить державним органам і водогосподарським організаціям моделювати дефіцити водних ресурсів, інтегрувати кліматичні прогнози та оцінювати наслідки різних управлінських рішень до того, як вони будуть ухвалені.

Кліматичний вимір: не лише війна, а й глобальне потепління

Науковці сформували ансамбль кліматичних моделей Euro-CORDEX високої просторової деталізації та виконали прогнозні розрахунки до кінця XXI століття. Результати однозначні: стійка тенденція до підвищення температури на півдні України, зростання ризиків дефіциту опадів та посилення посушливості клімату.

Вододефіцит у Нижньому Дніпрі — не лише наслідок підриву греблі. Руйнування водосховища різко загострило проблему, однак кліматичні зміни роблять її довгостроковою та невідворотною. Будь-які рішення мають плануватися на десятиліття вперед.

Що залишилося на місці водосховища?

Окремий блок робіт був присвячений детальному картографуванню території колишнього Каховського водосховища. За допомогою супутникових даних вчені простежили динаміку змін території колишнього Каховського водосховища від перших днів після катастрофи. Встановлено, що навіть під час максимального наповнення залишкових водойм їхній об’єм становив лише близько 12% від колишнього об’єму водосховища. Залишкові водойми мають важливе екологічне значення, але не можуть виконувати функції регіонального джерела водопостачання.

Дослідники проаналізували супутникові знімки Херсонської, Запорізької, Миколаївської та Дніпропетровської областей. Найдраматичніша ситуація — на Херсонщині, де в 2024 році під окупацією опинилося понад 71% території. Втрати посівних площ під окремими культурами сягнули 71–98%. Як наголошують науковці, навіть якщо воду буде подано знову, автоматичного відновлення сільського господарства не станеться. Передумови повернення до довоєнного рівня — безпека, розмінування, відбудова інфраструктури, капіталовкладення та широке впровадження технологій ощадливого водокористування.

Окремий блок дослідження стосувався підземних вод. Уперше для семи водогосподарських ділянок Нижнього Дніпра науковці створили ГІС-моделі водоносних горизонтів і переоцінили їхні ресурси. Висновок — підземні води здатні покрити частину потреб регіону, але їхнє використання вимагає додаткових досліджень, моніторингу якості та науково обґрунтованих схем видобутку.

Ситуація з питним водопостачанням у областях різна. Дніпропетровщина значною мірою стабілізувала становище завдяки новим водогонам. Запорізька область досі має складне становище, яке потребує нових рішень. Для Херсонщини ж підземні води стають одним із ключових резервів.

Підсумовуючи, дослідники наголошують: вибір «відновлювати чи не відновлювати Каховське водосховище» — хибна дилема. Насправді йдеться про вироблення нової водної політики півдня України, яка має враховувати кліматичні зміни, запити населення, агросектору та промисловості, екологічний стік річки, потенціал підземних вод, енергетичні потреби та економічну вартість кожного з можливих сценаріїв.

Погляд на катастрофу з космосу

З перших днів після підриву греблі науковці Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі ведуть безперервний супутниковий моніторинг регіону. Як розповіла кандидатка технічних наук Ольга Томченко, супутникові дані дозволили оцінити масштаби затоплення населених пунктів та інфраструктури одразу після руйнування дамби, проаналізувати вплив катастрофи на природоохоронні території Нижнього Дніпра та дослідити зміни якості води в Дніпровсько-Бузькому лимані та акваторії Чорного моря.

Окремий напрям роботи — моніторинг стану сільськогосподарських угідь у постраждалих регіонах. Супутникові спостереження дають змогу не просто констатувати зміни, а простежувати їхню динаміку в часі та прогнозувати, як ситуація розвиватиметься далі.

Також дослідники уважно стежать за трансформацією території колишнього Каховського водосховища після того, як вода пішла. На основі накопичених масивів даних формується прогноз розвитку біофізичних (заростання, ґрунтоутворення, поява нових екосистем) та геоекологічних (ерозія, просідання ґрунтів, зміна рельєфу) процесів. Саме ці процеси визначатимуть, якою стане ця територія в наступні роки та десятиліття.

Геологічні ризики: коли земля змінюється під ногами

Ще один важливий напрям дослідження представила академік Стелла Шехунова, директорка Інституту геологічних наук НАН України. Її доповідь була присвячена небезпечним екзогенним геологічним процесам, які активізувалися після різкого зниження рівня води в зоні колишнього Каховського водосховища.

Фахівці інституту створили комплексну базу даних і проаналізували території, схильні до карстових явищ, схилових процесів та яротворення, підтоплення окремих ділянок, просідання лесових ґрунтів. Усі ці ризики можуть суттєво вплинути на подальше господарське освоєння регіону. Для дослідження застосовувалися сучасні методи просторового аналізу в середовищі ArcGIS. Науковці здійснили ранжування територій за частотою та інтенсивністю прояву геологічних процесів, визначили площі потенційного впливу та оцінили, як тектонічні особливості й рельєф впливають на їхній розвиток.

Особливу увагу приділено впливу різкого зниження рівня води після руйнування дамби на розвиток схилових процесів та утворення ярів. У результаті створено довгострокову прогнозну модель просторово-часового розвитку ярів у зоні колишнього Каховського водосховища.

Науковці наголошують: ці моделі мають не лише теоретичне, а й прикладне значення. Вони стануть у нагоді під час планування інфраструктурних проєктів, оцінки ризиків та підготовки стратегій післявоєнного відновлення — відповідно до принципів «Build Back Better» (відбудувати краще, ніж було) та «Build Back Greener» (відбудувати екологічніше).

Від досліджень до державних рішень

Учасники засідання схвалили представлені результати та підтримали продовження досліджень. Але це лише перший етап. Далі на вчених чекає завершення балансових розрахунків, гідрогеологічне моделювання, запуск аналітичної системи Dnipro-WEB, пошук альтернатив питного водопостачання та, зрештою, науково обґрунтована оцінка можливих сценаріїв майбутнього Каховського водосховища.

Цей проєкт — безпрецедентний для України. Це перше комплексне дослідження наслідків руйнування великого водосховища внаслідок воєнних дій. Його мета – дати державі не абстрактні оцінки, а конкретні наукові інструменти для прийняття рішень. Адже те, якими будуть ці рішення, визначить долю півдня України на десятиліття вперед.

Джерело: НЕЦУ https://necu.org.ua/naukovczi-modelyuyut-vodne-majbutnye-pivdnya-pislya-kahovskoyi-katastrofy/